Моя Луганщина. Наш Донбас

Читати далі >

Читати далі >

Читати далі >

Читати далі >

 З історії:   

На виборах 2004-2005 р. р. (пам’ятні президентські в три заходи вибори), у 2006 році у нас в Луганській області була спостерігачем від ОБСЄ Вероніка Капустова, журналістка зі Словаччини, жителька шахтарського міста Банська Щавниця. МИ здружилися з цією чудовою людиною, відзначали разом її 30-річчя, а Олена Валеріївна, редакторка нашого щотижневика ЛО+ ще і видала сертифікат пані Вероніці про те, що одна з зірок на небосхилі названа її ім’ям.  Такі гарні, дружні, веселі часи тоді були. Поміж справами Вероніка взяла якось у мене велике інтерв’ю. І ось сюрприз_ десь за кілька місяців, коли Вероніка повернулася до Словаччини, там це інтерв’ю було надруковано у місцевій газеті. В часи ностальгії за минулим, за моїм рідним краєм, переглядаю фото і записи того часу ( Боже, який великий винахід людства – компьютер з його безкінечною пам’яттю на все!) . І натрапила на цю статтю, яку в перекладі на російську мову переслала мені зі Словаччини Вероніка Капустова.  Красуня Вероніка вже заміжня, має синочка, щасливу сім’ю. Хай їй легенько гикнеться – ми, всі українські друзі Вероніки, згадуємо її добрим словом, з душевном теплом, приємними спогадами про ті складні і славні часи нашого більш молодого життя. 

Нижче дається інтерв’ю не тому, що героїня його хоче похизуватися, а тому, що це – маленький краєчок нашої історії Донбасу через суб’єктивний погляд кровної дитини Донбасу, якою я вважаю себе все життя.     

Приємного всім читання!                                                                                       Лариса Заливна   

                                                                                       Интервью

 Лариса Николаевна – Чайка Луганская

Заливная Лариса Николаевна Читати далі >