КОНЦЕПЦІЯ цільової Програми сприяння інтеграції внутрішньо переміщених осіб у місті Києві

КОНЦЕПЦІЯ
цільової Програми сприяння інтеграції внутрішньо переміщених осіб у місті Києві

Передмова

Концепція цільової Програми сприяння інтеграції внутрішньо переміщених осіб (ВПО) у місті Києві необхідна для розробки цільової Програми сприяння інтеграції ВПО у місті Києві на підставах:
– тривалості перебування ВПО у Києві за межами свого постійного проживання на території, де протягом 3 років триває війна;

– закономірного соціального руху людини в міграції і настання третьої стадії міграції – стадії інтеграції у приймаючу громаду та актуалізації права на постійне житло;

– особливого статусу Києва як столиці, яка має стати для інших міст України взірцем у питаннях реалізації прав, свобод та інтересів ВПО, у сприянні процесу інтеграції;

– найбільш високої концентрації внутрішньо переміщених осіб у місті Києві і наявності найбільших складнощів у вирішенні проблем ВПО в період фактичного набуття ними ознак осілості і відповідно прав на постійне поселення.

Кому потрібна Концепція цільової Програми: тим, хто буде розробляти міську цільову Програму інтеграції ВПО у місті Києві.

Цільова Програма інтеграції потрібна суб’єктам її реалізації для досягнення певних результатів відповідно до своїх потреб і інтересів:

самим ВПО для планування заходів і проведення певних дій під патронатом влади, згідно з потребами і цілями приймаючої громади, щоб досягти мети переселення: відновити своє життєве середовище, створити свій психологічний і соціальний простір, влитися в місцеву громаду і сприяти її розвитку за рахунок свого потенціалу;
органам влади для раціонального використання ресурсів в облаштуванні ВПО в районі проживання, забезпечення належного соціально-економічного розвитку цього району, залучення потенціалу ВПО як ресурсу оновлення і прогресу;
місцевій приймаючій громаді для планування її життя з новими поселенцями, розширення своїх можливостей розвитку

Місце цільової Програми інтеграції ВПО у державі:

Інтеграція в ряду проблем, пов’язаних з війною на сході України, займає важливе місце після: а) проблеми війни як такої, б) проблеми окупації і перебування жителів на окупованих територіях.

Інтеграція, як і зазначені проблеми, викликана раптовим і масовим порушеннями базових прав і свобод громадян. На відміну від них (війни і окупації) є явищем позитивним, оскільки вирішує проблеми творення нового життя, а не руйнування життя, яке існувало.

Визначення проблеми, на розв’язання якої спрямована Програма інтеграції

Проблема: близько 200 тисяч внутрішньо переміщених осіб у Києві і Київській області перебувають у важких умовах проживання, позбавлені можливості реалізувати свої базові права людини, протягом трьох років не отримують від міської влади і держави сприяння процесам інтеграції у місцеві громади за місцем переселення.

Примітно, що процеси інтеграції, передусім на шляху вирішення базових питань (житло, відповідний соціальний захист, протидія стрімкому зубожінню громадян, життя яких було зруйноване війною, та ін.), гальмуються штучно, в рамках непроголошеної, але реальної державної політики ігнорування проблем вимушеного внутрішнього переміщення великої маси громадян України, їх дискримінації , особливо у м. Києві.

Сутність інтеграції:

Інтеграція внутрішньо переміщених осіб має багато вимірів. Тому проблема для її вирішення має бути розглянутою в декількох аспектах.

Соціально-побутовий аспект: Інтеграція внутрішньо переміщених осіб у приймаючі громади на нових місцях проживання – це укорінення на нових місцях проживання людей, які вимушено покинули свій край, свої домівки у пошуках безпеки і з метою продовжити нормальне життя у своїй державі, у новій громаді, і прийняття їх цією громадою, досягнення внутрішньої єдності і згуртованості по всіх питаннях спільного проживання і спільного майбутнього.

Соціально-психологічний аспект: Інтеграція – це обопільний процес зближення, процес соціального руху до утворення цілісної спільноти з цілісною людською свідомістю, коли всіма визнаються спільні цілі, цінності і норми, досягнуто загальну комфортність.

Внутрішньополітичний аспект: Інтеграція – це, з одного боку, процес і результат повного входження ВПО у місцеве соціальне, ментальне середовище, у громадське, економічне, культурне життя, у нормальні побутові і трудові умови.

З іншого боку, інтеграція – це процес привнесення власного трудового, інтелектуального, творчого, інноваційного, інвестиційного ресурсу переселенців у приймаючу громаду, завдяки чому потенціал ВПО стає ресурсом місцевих громад. Перспективи, цілі, плани соціально-економічного розвитку місць і районів поселення ВПО стають спільними для всіх і спрямовані на більш високі результати соціально-економічного розвитку приймаючої громади. Провідний напрям – інновації, інвестиції з корисним для єдиної громади ефектом.

Предмет інтеграції:

Інтеграція є багатоплановою (багатоаспектною) і охоплює всі сторони життя людини.

Гармонізація впливів внутрішніх (особистісних) і зовнішніх на умови реалізації потреб людини, у якої водночас зруйнувалися всі три її простори: життєве середовище, психологічний і соціальний простір, – відновлення цих складових життя і є предметом інтеграції

Інтеграція, таким чином, розгортається у двох площинах – людина і зовнішній світ:

1- площина: сфери перебування особистості у суспільстві, матриця її життя;

2- площина: дії, способи гармонізації життя людини в умовах зовнішніх змін, матриця інтеграції.

1 площина – Сфери перебування особистості у суспільстві (матриця життя):

1) сім’я;

2) робота;

3) соціальні групи постійні та ситуативні, в які входить людина;

4) держава, яка створює умови проживання через закони, податки, вибори, місцеву та центральну владу;

5) природа, збереження якої стало умовою виживання людини;

6) сама людина, особистість якої формується у суспільстві:

через засвоєння інформації попередніх поколінь і сучасного оточення (знання),
через власне формування ставлення до людей (мистецтво),
через осмислення свого місця в цьому світі (кожний сам для себе філософ).

Разом взяті, всі ці три останні компоненти формують світобачення людини і відповідно – спрямованість особистості, яка може зумовити різні типи поведінки людини, особливо у нестандартних ситуаціях, наприклад в умовах війни, міграції.

2 площина – Дії, способи гармонізації життя людини в умовах зовнішніх змін розглянуті далі (матриця інтеграції включає законодавчий, адміністративний, економічний, соціальний та духовний блоки).

Складність проведення дій у цій другій площині, впливу на процеси інтеграції, незважаючи на зовнішньо суб’єктивний окрас, об’єктивно обумовлена. Адже процеси інтеграції на тлі кризових змін в країні потребують поєднання підходів одночасно ситуаційного і системного, перебувають у парадигмі інноваційного розвитку і завдань досягнення сталості, спираються на державний, економічний, соціальний механізми. Останні частково відстають від суспільного розвитку, від самоорганізації і мобілізації громадянського суспільства, мотивують до значного розвитку державно-приватного партнерства і до забезпечення ефективності використання міжнародної технічної та фінансової допомоги.

Суб’єкти інтеграції мають напрацювати єдині підходи, визначитися із стратегією.

Завдання влади – забезпечити наукове і громадське супроводження і цілеспрямовану політику щодо нормалізації ситуації навколо внутрішньо переміщених осіб з пріоритетом їх прав і свобод людини, інтересів як вимушено внутрішньо переміщених осіб.

Громадянське суспільство має виконати низку завдань, без чого політика, її провадження і результати будуть недостатніми.

Громадянське суспільство поряд з науковими центрами і самими ВПО – замовник завдань уряду.

Кінцеві бенефіціари програми інтеграції – внутрішньо переміщені особи, які перейдуть на новий рівень свого життя на нових місцях свого проживання.

Таке окреслення природи і змісту інтеграції ВПО розкриває всю складність завдань у вирішенні проблем, які постали не тільки у зв’язку з гарячим періодом війни – 2014, але й накопичувалися поступово за логікою неоголошеної війни російсько-проімперських сил проти незалежності України протягом всіх 25 років її існування як держави.

Контекст інтеграції ВПО у Києві

В Україні проходить багато процесів, існує багато проблем, серед яких найбільш значущими є:

– війна, втрата частини територій з відомим результатом (цілісність держави буде відновлена), але невідомим часом її завершення і непередбачуваними людськими, політичними, моральними втратами;

– фактична відсутність реформ, хаос в управлінні, невдоволення людей, підпорядкування дій багатьох політиків виключно цілям перемоги на наступних виборах

і т.д.

Ризики гальмування процесів інтеграції

Гальмування інтеграції ВПО у Києві на тлі згаданих вище надзвичайних подій ускладнює ситуацію, і небезпечно її недооцінювати.

1- Інтеграція ВПО – актуальна:

а) назріла в часі. Час працює проти повернення ВПО назад, додому. Протягом 1 року (кінець 2015 – кінець 2016 р.) кількість ВПО, які вирішили залишитися на нових місцях проживання зросла вдвічі – з 26% до понад 50%;

б) проблеми громадян у переселенні, особливо в Києві, настільки загострилися, що наблизили цю категорію до ще однієї гуманітарної катастрофи: життєвий рівень знизився, життєвий простір не сформований, у більшості проходить соціальний занепад. Потребують зняття стресу – 80% ВПО, недоїдають 62%, немає відчуття безпеки у 77%. ВПО відчувають, що значно постраждали у реалізації своїх прав людини: політичних (вибори) – на 70%, соціальних (пенсії, виплати) – на 80%, економічних (зарплата, доходи, умови ведення бізнесу) – на 54%.

2 – Проблема інтеграції – масова. З приблизно 160-170 тисяч у Київському регіоні залишаться тут 50 – 75% ВПО, тобто приблизно 80 – 120 тисяч громадян.

3 – Проблема інтеграції – значуща не тільки в наведених вище гуманітарних вимірах, але і в політичному. По ставленню до ВПО і народ України, і міжнародне співтовариство оцінюють керівництво держави.

З недавніх документів негативна оцінка дана у резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи “Гуманітарна ситуація щодо українських біженців та переміщених осіб” 2028 (2015), прийнята 27 січня 2015р., де прямо говориться про «термінову необхідність відновлення порушених конституційних прав громадян на соціальний захист та забезпечення їх засобами для існування». Дискримінація з боку української влади по відношенню до ВПО використовується ідеологами «руського міра» для антиукраїнської пропаганди серед військ агресора, в Росії і на окупованих територіях України, а жителі, що залишаються на окупованих територіях, дорікають тим, які продовжують вірити у те, що Українська держава відбудеться. Зневіра в Українській державності стає зброєю агресора.

Проблеми ВПО у м. Києві

4.1. Загальний огляд проблем:

В результаті неодноразових досліджень різних колективів і авторів встановлено, що ВПО стикаються, головним чином, з більше ніж 10 проблемами, які після гострої фази виникають від відсутності інтеграції або неправильного ведення її.

За даними досліджень ГО «Воля до життя» (2016 р.), орієнтованих на вивчення інтеграції, основні проблеми за рангом виглядають так ( можна було дати не більше 3 відповідей на питання анкети; відповіді 300 респондентів ВПО):

житло – 95%; робота – 25%; недостаток коштів на продукти харчування – 19%; здоров’я своє і дітей – 17%; проблеми з владними установами і позбавлення державних виплат –13%; висока плата за оренду житла – 10 %; проблеми з дітьми і вагітність у скрутних умовах – 2.8; сім’я, психологічний дискомфорт, переживання за сім’ю –3%; утрата нерухомої власності –1%; оплата комунальних послуг на орендованих квартирах – 1,2%; умови поновлення бізнесу – 3,4% ; інші проблеми: відсутність впевненості у майбутньому, непрозора гуманітарна допомога, професійне вигоряння волонтера, земля 13%

Найбільш актуальна і вагома проблема – житло.

4.2. Проблема отримання житла для ВПО у Києві

Головна проблема облаштування життя у м. Києві (як майже всюди в Україні) – постійне житло, яке може бути тимчасовим, соціальним, державним / комунальним, відомчим, власним. Тимчасове житло треба організувати. КМДА цього не планує робити. Державне / Комунальне житло – надається по черзі, яка триває довго, до 20 років. Соціального житла у Києві немає, і не будується.

Своїх коштів ВПО мають мало: війна і проживання на новому місці в орендованих приміщеннях виснажили їхні запаси. Середня зарплата по Києву складає навколо 7-8 тисяч грн. Оплата оренди квартири становить приблизно 4 тисячі, окремо комунальних послуг – 2 тисячі. Поточні витрати – транспорт, поповнення рахунку на телефон – до 300 грн. в місяць. Скромне харчування вдома – 2000 грн. На накопичення грошей не залишається.

Для придбання скромної 2-кімнатної квартири у Києві треба мати най менше суму навколо 30 – 37 тисяч доларів США.

Компенсація за втрачену нерухомість або за неможливість нею користатися ( з передачею державі квартири при відновленні української влади на Донбасі) державою не передбачена.

Спеціального фонду для вирішення житлового питання ВПО у державі чи у місті не створено.

ВПО, особливо економічно малоспроможні (пенсіонери, сім’ї з дітьми, інваліди і т.д.), можуть покладати надії або на державу, або на міжнародну допомогу для вирішення проблем.

На відміну від Донбасу, Київ не включений до реципієнтів донорської допомоги для ВПО, яку заплановано надавати через Цільовий фонд багатьох партнерів виключно для Державної цільової програми «Відновлення та розбудова миру у східних регіонах України», розрахованої на Донецьку, Луганську, Харківську, Запорізьку, Дніпропетровську області. Зазначений Фонд має 2 вікна, через одне з них Група Світового банку діятиме по всій Україні та фінансуватиме, зокрема, проекти по допомозі внутрішньо переміщеним особам, проекти, пов’язані із зниженням соціально-економічного тиску на приймаючі громади, тощо. Для самих ВПО інформація про цю допомогу залишається закритою.

4.3. ВПО у Києві – дискримінована група саме по критеріях інтеграції:

Київська міська влада, передусім в особі її вищого керівництва, ігнорує наявність ВПО у Києві тривалий час, уникає прямих контактів з представниками ВПО. На запити щодо вирішення житлового питання надає відповіді, що землі і житла немає.

Разом з тим, в Києві є достатні умови для інтеграції ВПО. Багато трудових вакансій. Діє режим сприяння ВПО при прийомі на роботу. Сильні інституції громадянського суспільства, є багато можливостей проводити заходи і діяльність по лінії демократії участі. Багато волонтерських організацій, широко надавалася і продовжує надаватися гуманітарна допомога волонтерами, соціальними та іншими службами як за рахунок міжнародної допомоги, так і з місцевого бюджету. Для певних категорій ВПО видають картку киянина (безоплатний проїзд у метро, знижки у торгівельних мережах, інколи на ліки, на медичні послуги та ін..)

Всі служби ще в період прибуття біженців зі сходу були мобілізовані для вирішення всіх питань ще на вокзалах. Готелі, гуртожитки, пансіонати, інші заклади тимчасового перебування людей були заселені прибулими сім’ями.

Проте, і ментальність міської влади, і ресурси міста не були готові до вирішення проблем, пов’язаних не стільки з масовістю переміщення, скільки з тривалістю перебування ВПО у місті. Міська влада не стала вирішувати проблем, які накопичились вже протягом перших 6 місяців і продовжують наростати:

відсутність стаціонарного житла, висока оплата за оренду житла і за комунальні послуги;
відмова влади від організованого розміщення людей, яких почали брутально виселяти з пансіонатів, гуртожитків і готелів, у зв’язку з чим триває судове провадження у цих справах;
штучно викликані проблеми реєстрації і перереєстрації ВПО ( навіть при переїзді в межах міста Києва між районами, незважаючи на наявність загальноміських управлінь);
немотивоване припинення виплат пенсій, соціальної допомоги, підкріплене мізерними з позицій конституційних прав постановами Кабінету Міністрів і навіть декількома законами;
відсутність інформації з боку влади про перспективи облаштування життя на місцях поселення – у Києві, передмістях, районах області;
наростаюче невдоволення переселенців владою міською, центральною, про що свідчать пікети, інші акції протесту.

Гостро сприймались переселенцями вкрай недостатня увага до ВПО з боку Верховної Ради, мовчання Президента, який жодного разу не виступив з посланням до них, також зміни законодавства, які ускладнювали їм життя ще більше. Мало уваги приділили переселенцям ЗМІ.

Про всіх контактах з владою ВПО отримували відповідь про відсутність для них коштів.

Проблема коштів на облаштування внутрішньо переміщених осіб

Держава виділяє кошти по мінімуму на адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам, деякі соціальні виплати. Цих грошей критично не вистачає, особливо при підвищення орендної плати за житло і тарифів на житлово-комунальні послуги.

Частина ВПО в таких умовах вимушена була повертатися назад, незважаючи на загрозу своєму життю і свободі на окупованих територіях і навіть в зоні АТО.

За даними ГО «Воля до життя», таких ВПО – приблизно 10%. Це той максимум, який повернувся назад. Як реакція, наростає еміграція на Захід, в європейські країни виїжджають головним чином обдарована студентська молодь, підприємці. Україна втрачає свій людський капітал.

З боку міжнародної спільноти Україні надається велика допомога на переселенців. Проте, безпосередньо до переселенців ці кошти не доходять, про що свідчать викладки офіційних документів в Інтернеті.

Найбільше коштів від ВПО потребує вирішення житлового питання. Без фінансування з боку держави цього питання вирішити не можна. До Державного бюджету не було закладено фінансування «Комплексної державної програми щодо підтримки, соціальної адаптації та реінтеграції громадян України, які переселилися з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції в інші регіони України, на період до 2017 року» ні на 2016 рік, ні на 2017 рік. Також не профінансовано реалізацію рекомендацій Верховної ради України, затверджених 31 березня 2016 р. Постановою №0174 “Стан дотримання прав внутрішньо переміщених осіб та громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території України та на тимчасово неконтрольованій території в зоні проведення антитерористичної операції».

На обласному рівні деякі споріднені заходи проводиться за рахунок використання коштів цільових поточних програм, передбачених для подібних контингентів на подібні цілі: дітей, похилого віку, або на культурно-масові заходи, і т.д.

Питання ВПО відсутні у програмах розвитку м. Києва, Київської області.

Висновки по проблемі інтеграції ВПО у Києві:

У Києві не створені умови для інтеграції ВПО і не навіть не ставиться питання про це.
У Києві проблема реалізації прав і свобод, інтересів ВПО стоїть більш гостро, ніж в цілому по Україні.
Найгостріша з усіх проблем ВПО – відсутність житла.
В основі невирішеності проблем лежить дискримінація ВПО з боку керівництва держави.
Для ВПО деякі Конституційні норми, закони і нормативно-правових актів не діють на основі актів нижчого рівня. Це стосується неконституційної, незаконної поразки ВПО у виборчих правах; прив’язки ВПО без права вибору до Ощадбанку і відмова у виплаті пенсій за ознакою місця проживання; відмова від надання фінансової допомоги для ВПО, які виїхали з Донецької і Луганської області, але зараз проживають в інших областях України поза межами місць виїзду, а Київ вилучений з числа отримувачів коштів для ВПО.

Потребують законодавчого вирішення в цілому по Україні такі питання по ВПО: щодо відшкодування за втрачену нерухомість або неможливість нею користуватися за причини недоступності на окупованих територіях; щодо виділення для ВПО землі, у тому числі під забудову; щодо відкритого і прозорого розподілу фінансової допомоги, розрахованої на ВПО; щодо розширення можливостей ВПО по отриманню адресної допомоги від благодійних фондів; щодо розбюрократизованості і відкриття можливостей отримати адміністративні послуги, у тому числі потрапити на прийом до керівника органу влади; щодо відкритого надання додаткових фінансових ресурсів до місцевих бюджетів на фінансування послуг для ВПО (медицина, ліки, дитячі дошкільні заклади, навчальні заклади і т.д.); щодо доступу ВПО до інформації (наприклад, неможливо знайти в Інтернеті українською мовою текст резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи “Гуманітарна ситуація щодо українських біженців та переміщених осіб” 2028 (2015) від 27 січня 2015р.) і т.д.

Аналіз можливих варіантів і вибір

7.1. Варіант1. Йти в парадигмі влади.

Позиція і дії київської міської влади:

а) проблему ВПО варто ігнорувати саме з-за необхідності вирішувати питання щодо земельних ділянок і житла. Все це в Києві є, але заплутаність в рішеннях і в документації можуть вивести на власників земельного акта чи власників житла, з якими не бажано або небезпечно мати справу;

б) земля і нерухомість Києві – великий капітал, треба приберегти;

в) дай щось цим переселенцям – інші прийдуть. «Понаїхали тут»;

г) це п’ята колона на виборах, хай їдуть де хочуть;

д) ну не можна всім все забезпечити, хай все буде пущено на самовиживання: хто зуміє – буде жити тут, хто ні – хай їде назад або на захід; люди без грошей тут не приживуться;

е) у нас своя черга киян не просувається, а цим за що привілеї?

ж) у міста немає грошей! Все робіть за свої кошти, ви такі ж, як і всі!

З) ну що може бути доброго з Донбасу?

Позиція ВПО:

а) ми тут вже освоїлися, знайшли роботу. Деяке житло, хоч непостійне і за дорого, є. Будемо жити і працювати. А далі все якось буде;

б) буду багато працювати, зароблю на квартиру в кредит;

в) держава щось зробить, як колись для чорнобильців;

г) будемо шукати фонди, якусь оказію, запозичимо гроші, оселимось під Києвом, знайдемо скромне житло;

д) якось перебудемо війну. Повернемось назад;

е) будемо боротися за свої права, створимо ЖБК, «виб’ємо» землю.. візьмемо кредити, побудуємося;

ж) ніде не виселимося, нас виганяють, піднімемо журналістів, підемо у суд, не мають права…;

з) приватизуємо гуртожиток, створивши ОСН, права за нами;

и) як будемо мати право обирати – ось тоді вони самі до нас прийдуть і щось запропонують

Результат:

– люди дійсно розійдуться на всі боки. Хто зможе – якось облаштує своє житло.

– погіршення соціально-психологічного стану більше 100 тисяч громадян, люди втратять лояльність до керівників міста, держави, стануть

– погіршення іміджу Києва і України на світовій арені;

– частина ВПО буде протестувати: пікети, апелювання до ЗМІ, зверення до влади. Опоненти влади будуть з їх числа вербувати своїх прибічників на виборах

– невеликий відсоток поїде в інші міста, країни. Зросте еміграція на захід.

– не будуть голосувати за нині діючу владу , апелюватимуть до інших виборців;

– будуть скаржитися у до Європейського Суду з Прав Людини.

Оцінка варіанту№1 – негативна:

Права ВПО дійсно порушені, треба дотримуватися їх

Соціальний мир між ВПО і владою треба берегти

Поєднання невдоволених з числа ВПО і АТО – грізна сила.

7.2. Інших варіантів немає, крім №2: посприяти інтеграції ВПО за наявності їх наполегливості, винайдення вигідних варіантів вирішення житлового питання.

Вибір варіанту №2: посприяти інтеграції ВПО у Києві, для чого розробити Цільову програму інтеграції відповідно до цієї концепції.

********

Мета Програми і завдання, які можна буде вирішити в результаті реалізації Програми інтеграції:

Мета: відновити життєвий рівень громадян, які стали ВПО,

через реалізацію їх прав ВПО:

на свободу переміщення,
на вільний вибір місця проживання,
на достатній життєвий рівень,
на житло і задоволення інших базових потреб,
на реалізацію свого особистісного потенціалу,
на належність до спільноти –

шляхом здійснення заходів інтеграції ВПО у громаду міста Києва;

першочергово як основний напрям інтеграції, розв’язати проблему житла для ВПО,
- організувати під придбання чи будівництво житла надходження коштів благодійної допомоги від незаборонених законом джерел,
- організувати консорціум для будівництва/ ремонту житла для забезпечення ним для групи 15-50 сімей ВПО.

Розв’язання зазначеної проблеми відповідає викликам часу, потребам і інтересам ВПО і держави Україна, реалізації принципу визнання життя, здоров’я, гідності і прав людини як вищих цінностей держави і народу України, принципам відповідальності держави за життя, безпеку, дотримання прав громадян, відповідності дій всіх зацікавлених осіб і інститутів нормам Конституції України, міжнародним документам з питань міграції і прав людини, міжнародному гуманітарному праву. Воно є нагальним, актуальним, значущим і стосується 10% сіх ВПО Україні.

Також спрямовано на реалізацію завдань, які взяла на себе держава, приймаючи урядову «Комплексну державну програму щодо підтримки, соціальної адаптації та реінтеграції громадян України, які переселилися з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції в інші регіони України, на період до 2017 року», дотримання норм, які містяться у законодавчих актах, які стосуються внутрішньо переміщених осіб,

Законах України “Про засади внутрішньої і зовнішньої політики”, “Про основи національної безпеки України”, “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”, Стратегії національної безпеки України, затвердженій Указом Президента України від 26 травня 2015 р. № 287, Національній стратегії у сфері прав людини, затвердженій Указом Президента України від 25 серпня 2015 р. № 501, Стратегії сталого розвитку “Україна—2020”, схваленій Указом Президента України від 12 січня 2015 р. № 5, Державній стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 р. № 385, та у Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, схваленій постановою Верховної Ради України від 14 квітня 2016 р. № 1099-VIII.

Мета даного проекту: надати основу для створення цільової Програми інтеграції ВПО у місті Києві

Принципи , які рекомендовано враховувати: при розробці програми, при розробці проекту забудови, при облаштування містечка і організації життя в громаді:

Принцип черговості на придбання житла: визначення критеріїв для формування списків черговості на поселення, що виконує виборна ініціативна група
Принцип складання списків з даними про потреби сім’ї і врахуванні в будівництві і в громаді
Принцип розміщення в центрі поселення будинку для громади
Цінність прав і свобод людини, чому мають відповідати правила кодексу жителя містечка
Принцип входження до консорціуму зі творення проекту і будівництва містечка майбутнього мешканця будинку, щоб він мав повну інформацію щодо надходжень і витрат коштів з індивідуального рахунку на будівництво будинку
Принцип доведення справи до кінця ( у КМДА будуть гальмувати проект і гаяти час)
Принцип важливості архітектурного оформлення ансамблю будинків і подвір’я , щоб вів уособлював ідеї гідності і свободи людини
Принцип створення неприбуткового виробничого кооперативу для будівництва і виробництва
Принцип формування кошторису будинку з різних джерел фінансування
Принцип першочергового викупу землі
Принцип толоки для оздоблювальних та оформлювальних робіт у мало спроможних сім’ях
принцип самоорганізації жителів містечка для надання соціальних послуг, передусім домашнього дитячого садочку, гурткової роботи, надання послуг медичних, юридичних та ін.
проведення проводового радіо і можливість демонструвати кінофільми в громаді
принцип створення на 15 квартир 1 соціальної
цінність створення українського стилю і зеленого ландшафту в містечку
принцип взаємоповаги взаємовиручки, закріплені в Статуті ОСН містечка

Цілі діяльності щодо сприяння інтеграції:

І група цілей:

Налагодити регулярне надання необхідної повноцінної інформації для внутрішньо переміщених осіб, для органів влади, органів місцевого самоврядування і територіальних громад нового місцеперебування, для населення окупованих та непідконтрольних українській владі територій, також територій проведення АТО та прилеглих до них районів
Реалізувати юридичне та правове забезпечення інтеграції внутрішньо вимушено переміщених осіб (ВПО) та їх громадських об’єднань у нове середовище.
Вирішити на державному та місцевому рівнях питання невідкладного працевлаштування внутрішньо переміщених осіб, сприяння їх самозайнятості, розвитку бізнесу.
Вирішити питання забезпечення ВПО житлом (всі варіанти).
Вирішити питання реалізації прав власності на нерухомість на залишених територіях, виділення землі на нових територіях.
Вирішити питання соціального захисту тих, хто його потребує, за чинним та за новоствореним законодавством.

ІІ група цілей:

Домогтися повноцінної реалізації прав переселенців як членів громад (територіальних, віртуальної), трудових колективів, як виборців; протидіяти їх дискримінації на нових місцях проживання та на роботі.
Реалізувати права ВПО та їх об’єднань на громадську активність, на позитивний внесок у формування громадянського суспільства на всій території України
Внести позитивний внесок у розбудову Української держави. Надати громадське сприяння розробці та реалізації довгострокової стратегії розвитку Української держави. Забезпечити позитивний вплив переселенської спільноти на створення стратегічних інститутів нового типу, на формування високих громадянських якостей нових поколінь.
Вплинути на вирішення актуальних проблем, пов’язаних з веденням воєнних дій на рідних територіях.

Шляхи виконання завдань:

Регулювання через законодавство;
Розміщення у достатньому фізичному просторі, який дає фізичну захищеність і безпеку, що є однією з базових потреб людини, що вдовольняється наступним: безпечне місце проживання, житло, подвір’я, населений пункт, земля, природа, транспортне сполучення, доступні приміщення і місця, в яких вільно може перебувати особа;
Сприяння входженню в новий соціальний простір, який забезпечує нормалізацію життя, нову позитивну соціалізацію людини;
Сприяння формуванню сприятливого соціально-психологічного простору (клімату), в якому людина намагається віднайти психологічну захищеність, психологічну допомогу;
Наповнення інформаційного простору українським контентом на фоні усунення його викривлення;
Вплив на політику державну і місцеву через розвиток у громадах демократії участі, через відновлення всіх громадянських і політичних прав внутрішньо переміщених осіб (пенсії, доступність влади, вибори і т.п.);
Заохочення створення робочих місць, сприяння економічній активності.
Економічна політика має перерости з політики поїдання природних ресурсів України і розтягування державного бюджету у політику інновацій і розвитку, а наука і знання мають стати основним економічним ресурсом;
Вирішення проблем відшкодування за втрати, пошкодження, неможливість користуватися нерухомим майном, яке залишилось на окупованих територіях чи в зоні воєнних дій;
Ведення недискримінаційної соціальної політики ( облік, пенсії, соціальна допомога, тарифи на послуги, споживчі ціни, купівельна спроможність т.п.)
Культивування принципу дотримання загальнолюдських цінностей, моральних чеснот, людської солідарності, самоорганізації, взаємоповаги, толерантності, політичної чесності, відповідності повноважень і відповідальності, і т.д.;
Розвиток культури як платформи гармонійного і гуманістичного розвитку особистості і гармонії у відносинах;
Ведення зовнішньої політики, спрямованої, зокрема, на досягнення цілей міжнародної фінансової і технічної допомоги, розбудову ефективних відносин у напрямку прямої допомоги внутрішньо переміщеним особам з великими міжнародними інституціями : ООН, Європейський Союз, Світовий Банк та ін.
Врахування імперативу екологічної безпеки, яка все частіше розглядається крізь призму змін планетарного, також регіонального масштабу, крізь призму загроз застосування тектонічної, кліматичної та іншої зброї, а також бактеріальної зброї, спричинення епідемій та заносу епідемічних захворювань
Створення системи виховання, спрямованої на гармонійний розвиток людини, її особистості. Особливість війни, від якої побігли люди – її гібридний характер, а ураження свідомості людини і її біологічної природи сягають таких змін, що цю війну можна вже називати найстрашніше – консціентальною[1]
Боротьба з гуманітарними наслідками і втратами від війни, запобігання поширенню наркоманії, інфекційних захворювань і т.п.

Громадське сприяння

Моменти, де участь громадськості суттєво і позитивно може вплинути на інтеграційні процеси, тому має бути включеною за погодженням до числа виконавців відповідних заходів :

законодавство (робочі групи, правова і антикорупційна експертиза, консультативно-дорадчі заходи, широке оприлюднення громадських і експертних оцінок, дебати у ЗМІ та ін..);
моніторинг,
громадське супроводження реалізації заходів при реалізації планів та програм та безпосередня участь у їх реалізації,
сприяння залученню інвестиційних коштів,
громадянсько-просвітницька та освітня діяльність,
аналітична діяльність,
відбір кадрів, їх підготовка,
робота щодо зміцнення громадянського суспільства,
соціальні послуги,
проведення публічних заходів,
робота в цільових групах,
волонтерська діяльність і т.д.

Моніторинг

Розробляється система щотижневих нарад, за показаннями – експертних обговорень, поточної звітності і укладання актив виконаних робіт, прийому наданих послуг, щоквартальних звітів, також звітів по системі донора.

Обов’язкове ведення сайту з новинами

Ризики:

1) Припинення фінансування або перебої в роботі банку –очікування до відновлення

2) Вихід ВПО із черги(повернення назад, знайшов кращий варіант – заміна зі списку наступним номером

Сталість

Сталість забезпечується через виконання програми з матеріальним наслідком – містечком і поселенням людей для постійного проживання

Фінансове забезпечення

Програми здійснюється за рахунок коштів інвесторів – 70%, 20% – за рахунок коштів що передбачаються у державному бюджеті на відповідний рік, коштів місцевих бюджетів, а також за рахунок міжнародної фінансової і технічної допомоги та інших джерел, не заборонених законодавством.

Інтеграція – результат для суб’єктів:

Соціальна інтеграція:

Користь з боку громади для ВПО:

житло,
робота «громада, підприємці, бізнес, держава для ВПО»,
перехід до соціального забезпечення замість гуманітарної допомоги,

Користь з боку ВПО для ВПО:

звичаєва солідарність, взаємодопомога (розвиток обслуговування) в середовищі ВПО, освіта середня ( у тому числі ліцеї, гімназії, школи розвитку дитини), розвиток волонтерства, діяльності Червоного Хреста
освіта вища (у тому числі за кордоном),
виховання і розвиток особистості:
- через розвиток творчості,
- через культуру (мистецтво, естетика, етика, екологія і принципи сталого розвитку) ,
- через фізично-спортивне виховання, моральне і патріотичне виховання
- через формування здорового способу життя
робота «ВПО для ВПО»

Користь з боку ВПО для громади:

використання творчого, інтелектуального потенціалу для зміцнення і розвитку громади:
- реалізація прав людини на щоденному рівні,
- неприйняття і протидія корупції,
- громадська активність і опанування і впровадження в практику демократичних механізмів впливу на прийняття рішення влади задля спільного блага,
- участь у формування державної стратегії, місцевої політики, планів соціально-економічного розвитку місцевості проживання з використанням потенціалу ВПО,
- лідерство у відновленні гуманітарного і гуманістичного начала і людського розвитку
- громадянська, економічна, історична просвіта, народознавство
- мотивація до активності членів місцевих громад
розвиток форм спілкування,міжособистісних і міжгрупових контактів
створення гармонійного соціально-психологічного клімату на роботі, в інших соціальних групах
робота «ВПО для громади»
інноваційність «ВПО для підприємництва,бізнесу, держави»
розвиток науки

Економічна інтеграція:

Спільно ВПО і місцевий бізнес, органи влади, науково-виробничі центрі і т.д:

створення робочих місць, нових підприємств, формування творчих колективів, шкіл
розвиток бізнесу
перехід до здорової конкуренції через розвиток ринкових відносин
впровадження корпоративних кодексів, формування гільдій і т.д.
переміщення виробничих потужностей до районів проживання
залучення інвестицій
залучення спонсорських, донорських коштів на розвиток місцевих громад під створені спільні з місцевими підприємцями проекти
розвиток соціальної інфраструктури, громадських центрів, установ, організацій

Інтеграція молоді:

взаємообмін
спільне навчання у т ому числі за кордоном, у ліцеях і т.д.
спільні соціальні і економічні проекти
спільні культурні, просвітницькі, публічні заходи

Ця концепція укладена для м. Києва. Передана для КМДА для попереднього обговорення на засіданні Громадської ради при КМДА

Планується провести спільне засідання громадських рад КМДА і КОДА для погодження дій.

Розроблено в рамках проекту «Внутрішньо переміщені особи в Києві: від проблеми – до розвитку місцевих громад, який виконується правозахисною організацією жінок-переселенок «Воля до життя» за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією Уряду США.

25 листопада 2016 р.

[1] Консціентальна війна – основа гібридної війни, спрямована на викривлення і спотворення свідомості громадян країни, проти якої ведеться агресія, на руйнування цивілізаційних установок у суспільстві та демократичних навичок громадян, на руйнацію духовних переконань та приниження гідності людини, на вихолощення його гуманітарного начала і зомбування його психології.

Сходинкою до консціентальної війни є інформаційна війна.