Механізми вирішення житлового питання ВПО шляхом побудови нового житла в селі.

Початок – частина 1. Як приступитися  до справи.

ЛОО “Чайка” з 20 березня 2017 р. виконує проект “Інтеграція внутрішньо переміщених  осіб:  житло, робота, сильна громада, село майбутнього” в межах реалізації гранту, що наданий Проектом Ради Європи “Посилення захисту прав людини внутрішньо переміщених осіб в Україні.”.

Проект передбачає протягом 6 місяців силами жіночої правозахисної організації «Чайка» у партнерстві з трьома іншими організаціями внутрішньо переміщених осіб, органом місцевого самоврядування розробити пілотний проект забезпечення 50 таких сімей  (включаючи сім’ї учасників АТО) житлом та роботою в сільській місцевості.

При цьому ми поставили перед собою дві мети:

  • наблизити перспективу забезпечення житлом та роботою на селі 50 малозабезпечених сімей внутрішньо переміщених осіб (ВПО) шляхом розробки і подання пілотного проекту до вмотивованих органів влади і місцевого самоврядування на затвердження;
  • відпрацювати механізми вирішення житлового питання для переселенців, які не планують повертатися назад і хочуть побудувати собі житло в сільській місцевості, працювати там, інтегруватися в нову громаду.

Тобто, проект розрахований не на всі 1,7 млн переселенців, а на тих, хто не збирається повернутися назад навіть після встановлення миру. На досвіді багатьох країн, які пережили велику внутрішню міграцію, давно вже зроблено висновки, що разом зі збільшенням часу перебування людей  у стані переміщення за причини воєнного конфлікту, також збільшується частина тих, хто залишиться на новому місці проживання назавжди. Люди цілими сім’ями адаптуються, вростають в нове життєве, соціальне, психологічне середовище і вже не хочуть знову ламати собі життя, яке налагоджується. Протягом 5 років частка таких людей наближається майже до 80%.

У нас в Україні пройшло 3 роки війни і евакуації.  Детальні дослідження (Міжнародна організація з міграції, Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців) обґрунтовують висновок про те, що 26% ВПО не повернуться, ще половина буде роздумувати, а інші 24%  будуть вирішувати свою долю або поверненням назад (11%), або роз’їдуться в інші країни на заробітки чи в еміграцію на невизначений строк. Тобто, на нових місцях проживання залишиться десь півмільйона громадян, і всіх треба забезпечити житлом.

Для міста Києва і Київської області доля людей, які не повернуться, – більша, майже половина.

Це означає, що з тих 220 тисяч ВПО, які зараз перебувають у Київському регіоні (місто і область) – залишиться більше 100 тисяч людей, або десь 35- 40 тисяч сімей. У проекті йдеться саме про цих людей, і саме тих, хто хоче жити в селі. Хто хоче переїхати з Києва до села? Питання цікаве, але відома загальна кількість, отримана шляхом підрахунків – 36 – 45 тисяч людей.

Яким шляхом цим людям домагатися реалізації свого права на житло ( а таке право прописано для людини як такої і підкреслено  для людини – переселенця) – на це намагаємося дати відповідь своєю роботою.

Але хіба всі 45 тисяч захочуть будуватися у селі?

Ні, відсотка 2 зареєстрованих ВПО можуть купити житло, заплативши зразу або в кредит. Найбільше всього тих, що схильні будуватися поселенням (вулиця, містечко, вкраплення в інші новобудови).  І такий приклад знаємо: в Києво-Святошинському районі, який приваблює своєю близькістю до столиці, будується котеджне містечко. Приблизно така ж картина у Вишгородському районі.

Організація «Чайка», яка протягом 17 років своєї діяльності займалася соціально малозахищеними і малозабезпеченими  групами населення, зібрала у Києві переселенців – людей небагатих, що жили скромно, зокрема, багатодітні сім’ї, неповні сім’ї, сім’ї з хворими людьми, з інвалідами, самітних людей похилого віку. Але навіть при такому підході склад 50 сімей виявився сильним.

Наводимо дані 50 сімей ВПО (174 особи), які мають намір побудуватися для проживання і роботи в селі Васильківського району. Ці дані ми збирали для розробки програми інтеграції, а для цього треба оцінити потенціал і ресурси обох сторін.

Отже, на 50 сімей ВПО припадає такий склад:   Учителів 5, Викладачів вузів 2, Психолог 1, Тренер -1, Лікар – 1, Медичні сестри – 3, Фармацевт -1; 1 Соціальний працівник,  Працівник Карітас -, Економісти – 12, інженери – 15, бухгалтери – 7, водії авто – 2, автослюсарі – 1, будівельник – 3, робочі – 4, юрист – 2, менеджер – 7, ІТ -спеціалісти – 4, Радіотехнік -1, Журналіст – , Підприємців -2,  Маркетолог – 1, кравчиня – 1, агроном – 1, зоотехнік – 1, дизайнер -1, продавці – 2 та ін.

Демографічний ресурс також вище – переселенці більш молоді за віком, ніж місцеві жителі. Пенсіонерів достатньо багато – у нашому випадку: із 174 ВПО  –  62 особи (35,6%), але частина пенсіонерів – працює.

Таким чином, у підсумку, чиї проблеми пропонує вирішити ця робота,  йдеться про прошарок людей до 40 тисяч, у яких спосіб набуття житла – один: побудувати житло. Колективом це завжди легше.

Ми пройшли такі етапи роботи з вирішення питання житла, роботи, інтеграції ВПО і подальшого спільного розвитку:

  • Відбір ВПО для переїзду в сільську місцевість для побудови житла і постійного проживання, роботи на місці.
  • Вивчення потреб, можливостей цих людей.
  • Співставлення потреб потенціалу ВПО і жителів даного населеного пункту для цілей інтеграції.
  • Пошуки землі для житлової забудови. Шукали в районах на відстані не більше 1-годинної транспортної доступності, бо ставили умовою близькість до медичної допомоги, транспортну розв’язку, можливість їздити на роботу  до міста, зважаючи на адаптацію до робочого місця, що вже відбулася.
  • Переговори з місцевою владою, головним чином, з місцевим головою, з жителями, депутатами, або письмові запити до них щодо вільної землі. Роботу провели в 20 населених пунктах 5 районів Київської області.
  • Віднайдення та оформлення землі.
  • Реєстрація неприбуткового кооперативу, який виступає як юридична особа від імені ВПО, репрезентує їх інтереси у відносинах з владними структурами, іншими організаціями
  • Планування містечка, концепт поселення
  • Узгодження питань в органах влади, місцевого самоврядування.
  • Пошук інвестора, його залучення.
  • Пошук підрядника, укладання з ним угоди.
  • Будівництво ( великий процес, якого ми не описуємо)
  • Складання різних планів, документів
  • Весь час – інформаційне забезпечення суб’єктів сприяння інтеграції: листи, звернення (у нашому випадку – до керівників 20 органів самоврядування, до більш ніж 20 органів влади), обґрунтування, проекти програм ( у нас для 5 сільських громад), презентації – ( ми провели  5), зустрічі ( у нас 20), роз’яснення, публічні заходи (у нас 3 – семінар-нарада, збори ВПО, Круглий стіл), які розраховані на змішану аудиторію

Дана публікація Зроблена в межах реалізації гранту, що наданий Проектом Ради Європи

“Посилення захисту прав людини внутрішньо переміщених осіб в Україні.”.

 

Див. далі: Частина 2.Про інтеграцію .