Інформаційна записка про необхідність вирішення житлового питання громадян України, які вимушено перемістилися на територію Київської області за причини воєнних дій на Сході України

Громадська   організація

Луганська обласна громадська  правозахисна жіноча організація «Чайка»

 

Реєстраційне свідоцтво № 480  від 16. 11. 2000 вид. Луганським  обласним управлінням юстиції.

 Зміна місцезнаходження на Київ 21.09.2015 р., Реєстр. свідоцтво. № 480 750668 від 21.09.2015р. ЄДРПОУ 25938569

Адреса: Київ. 04070, Контрактова пл., 7-Г,  тел. 066 766 99 31, 068 917 41 70, e-mail: lgseagull@gmail.ua

 

06 березня  2018 р.

Вих №11

Про необхідність вирішення житлового питання громадян України, які вимушено перемістилися на територію Київської області за причини воєнних дій на Сході України (внутрішньо переміщених осіб)

 

Інформаційна записка

 

В Київській області станом на початок 2018 року перебуває на обліку понад 60 тисяч внутрішньо переміщених осіб (ВПО).

Дослідження провідних міжнародних установ та організацій, вітчизняних установ та організацій, також наші власні дослідження по Київській області і м. Києву свідчать, що  орієнтовно 50% внутрішньо переміщених осіб в Київському регіоні ( територія Київської області і міста Києва) залишаться на нових місцях перебування назавжди. Міжнародний досвід свідчить, що через 5 років від початку переміщення переважна кількість громадян залишається на нових місцях у приймаючих громадах.

Для Київської області це означає, що приблизно 60 тисяч осіб, або 25 тисяч сімей потребують сприяння у процесах інтеграції у приймаючі громади на нових місцях проживання.

Довідково:

Інтеграція – це з одного боку, повне входження ВПО у місцеве соціальне, ментальне середовище, у громадське, економічне, культурне життя, у нормальні побутові і трудові умови.

З іншого боку, – це власний інтелектуальний, мобілізуючий, інноваційний, інвестиційний внесок переселенців у приймаючу громаду, завдяки чому ВПО стають ресурсом для місцевих громад. Перспективи, плани соціально-економічного розвитку районів стають спільними, більш потужними, провідний напрям – інвестиції.

 

Інтеграція – процес складний і має багато вимірів (компонентів, а отже напрямків діяльності):  юридичний, економічний, політичний, соціальний, соціально-побутовий, культурний, ментальний, психологічний, національно-етнічний, інформаційний, демографічний і більш дрібне поділення

Серед всіх проблем інтеграції провідною є житлова проблема.

Розв’язання проблеми житла закладено  2 документами:

1) Постановою Кабінету Міністрів України №1094 від 16 грудня 2015 р. «Про затвердження Комплексної державної програми щодо підтримки, соціальної адаптації та реінтеграції громадян України, які переселилися з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції в інші регіони України, на період до 2017 року» (поточна редакція чинна згідно з  Постановою КМУ №1090 від 20 грудня 2017р.)

у Завданнях 11, 10, 4   Плану Заходів реалізації цієї Програми передбачено конкретні заходи щодо вирішення у різні способи житлового питання ВПО.

Дослідженнями міжнародної організації з питань міграції (МОМ), інших міжнародних, також вітчизняних структур доведено той незаперечний факт, що проблемою №1 для внутрішньо переміщених осіб є проблема житла.

В цій Постанові йдеться про всі 3 види житла: тимчасове, соціальне, стаціонарне.

2) Постановою Верховної Ради України  №1074 від 31 березня 2016 року

«Про Рекомендації парламентських слухань на тему: “Стан дотримання прав внутрішньо переміщених осіб та громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території України та на тимчасово неконтрольованій території в зоні проведення антитерористичної операції” передбачено наступні рекомендації Органам місцевого самоврядування у межах їхніх повноважень:

 

1) створити та забезпечити ведення місцевих інформаційних баз (реєстрів) про наявні можливості розміщення внутрішньо переміщених осіб;

2) забезпечити цільове виділення земельних ділянок для внутрішньо переміщених осіб згідно з планами розвитку громад і територій для будівництва постійного житла з урахуванням потреб внутрішньо переміщених осіб та потенціалу щодо можливостей перспективного працевлаштування та розвитку інфраструктури;

3) забезпечити надання соціальних послуг внутрішньо переміщеним особам відповідно до Закону України “Про соціальні послуги”;

4) забезпечити населені пункти, розташовані поблизу лінії зіткнення, транспортним сполученням, регулярним постачанням товарів та гуманітарної допомоги, наданням медичних послуг;

5) розробити та затвердити:

а) комплексні регіональні цільові програми щодо підтримки та соціальної адаптації внутрішньо переміщених осіб із визначенням джерел та обсягів їх фінансування;

б) цільові програми допомоги сім’ям внутрішньо переміщених осіб з дітьми;

в) порядок надання у тимчасове користування внутрішньо переміщеним особам житлового приміщення або соціального житла, придатного для проживання, за умови оплати зазначеними особами відповідно до законодавства вартості житлово-комунальних послуг;

г) зміни до обласних програм підтримки розвитку громадянського суспільства щодо запровадження соціального замовлення на соціально-побутові, психологічні, соціально-педагогічні, соціально-медичні, соціально-економічні, юридичні послуги та послуги з працевлаштування.»

Цю рботу на місцях ще належить зробити.

Самі ВПО активно долучаються до реалізації завдань цих державних рішень. Це, серед іншого,  підтверджується створенням різних об’єднань ВПО, виконанням різних проектів, спрямованих на вирішення проблеми житла різними способами, найчастіше, побудови нового житла, як правило, за допомогою створення обслуговуючих кооперативів  ВПО.

 

ЛОО «Чайка» у 2017 році реалізувала пілотний проект «Інтеграція внутрішньо переміщених осіб: житло, робота, сильна громада, село майбутнього», який було виконано в рамках гранту, наданого Проектом Ради Європи «Посилення захисту прав людини внутрішньо переміщених осіб в Україні»

Його особливістю було те, що відпрацьовувалися механізми створення житла для ВПО саме в сільській місцевості на прикладі 50 сімей ВПО, тобто, йшлося про інтеграцію переселенців поза межами столиці, в сільському районі, який ще належало обрати в ході пошуків.

 

Головні висновки на основі реалізації проекту:

 

  1. Всі питання житла, за винятком законотворення, держава перекладає на органи місцевого самоврядування і місцеві органи державної влади.
  2. Зокрема, У держави не створено механізмів для набуття права ВПО на постанову на чергу на «покращення житлових умов», тим більше на отримання житла як людині, яка постраждала внаслідок військової агресії.

 

  1. У держави не створено умов для побудови нового житла для тих ВПО, які не мають достатньо коштів для внесення 50% вартості будівництва в рамках  Державно соціальної Програми «Доступне житло». Особливо це стосується ВПО старшої вікової групи, які практично не мають змоги отримати кредит на будівництво.

 

  1. У держави не створено умов для  будівництва/придбання будинку за підтримки Київського Обласного Фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі при Департаменті агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації, який найбільше підходить для ВПО, що бажають оселитися постійно в сільській місцевості. Але зазначений Фонд вже 2 роки поспіль не має відповідного фінансування.

 

  1. Деяка частина ВПО  викупила житло для себе, використовуючи у свій час обхідні кроки для продажу своєї нерухомості на окупованих територіях. На даний час такої законної можливості немає. Деякі купували житло,  не набуваючи статусу ВПО або не завершуючи процедури оформлення купівлі-продажу будинку, щоб не виявляти себе. Основна маса ВПО – до 80% купити готове житло неспроможна.

 

Тому вихід вбачається один: за допомогою держави через різні механізми сприяння або будувати нове житло, або ремонтувати старе житло (вторинний ринок житла).

При цьому, виходячи з вікового, соціального та економічного стану ВПО,  для 40% ВПО це буде соціальне житло, для 30% – приватизоване у розстрочку.

 

  1. Виходячи з можливостей групи 50 сімей, готових переїхати з Києва до району, списки яких уклала  ЛОО «Чайка», ми намагалися в проекті підійти до будівництва невеликого поселення у складі: сільські садиби для приватного житла (9 будинків садибного типу, 10  зблокованих 2-квартирних будинків садибного типу, 5 таунхаусів, 2 багатоквартирних малоповерхових будинки для соціального житла (16 квартир, тобто по 8 квартир кожний).

 

Для будівництва нам треба було вирішити багато питань, а саме:

 

  1. Списки ВПО на поселення. Придатні для програми забезпечення ВПО житлом списки в Державному реєстрі не ведуться. Є потреба вести такі списки ініціативними об’єднаннями самих ВПО і реєструвати їх в органах місцевого самоврядування.
  2. Юридична особа ВПО для представлення інтересів ВПО та ведення будівництва. Обслуговуючий кооператив – найбільш прийнятна форма об’єднання ВПО.
  3. Приймаюча громада. Від неї залежить виділення земельних ділянок і фінансова допомога при будівництві. Всі органи місцевого самоврядування заявляли, що землі для ВПО немає, грошей немає. У 20% була відповідь: залучите інвестора для розбудови нашої інфраструктури / виробництва – буде вам земля.
  4. Органи державної влади на місцях. Землі немає. Буде інвестор – дамо землю.
  5. Земля. Земельний Кодекс України, Цивільний Кодекс України разом з пов’язаними нормативно-правовими документами дають складний шлях отримання землі. Земля практично вся розпайована  Можна купити землю, але це для переважної більшості ВПО неможливо.

Не налагоджено інформації про наявні вільні ділянки землі, придатної під житлове будівництво. Не організовано пропозиції її для ВПО від органів державної влади та місцевого самоврядування.     

 

  1. Кошти. Коштів у ВПО в достатній кількості немає. Кредити можливі не для всіх.
  2. Інвестор. Інвестори на контакт не йдуть. Їм потрібні гарантії від влади. Щодо ВПО це мають бути інвестори-благодійники, тобто соціально орієнтований бізнес або певна гуманітарна-соціальна програма, яка заохочується державою через певні механізми.
  3. Передпроекта підготовка, проект і будівництво: дорого для ВПО. Тільки за допомогою держави і донорів

 

Ми не отримали те, що хотіли.

Є один варіант, але також під умову приведення інвестора.

 

Проте, виявились нові можливості.

Станом на сьогодні визначився донор, який готовий підтримати проект,  даючи кошти на передпроектну підготовку і будівництво. Звісно, це частина коштів, але немала.

 

Прохання розглянути це питання за участі проектантів від донора.  

 

Голова Комітету захисту соціальних прав

вимушених переселенців Громадської ради при КОДА,

член Робочої групи HLP при МОМ

голова ЛОО «Чайка»                                                                                                                                                          Заливна Л.М.

 

Контакти:

Тел. 066 766 99 31

Ел. пошта lgseagull@gmail.com