17 лютого вперше за 2 роки відбулися Парламентські слухання про стан людей, які страждають від війни. Тема: “Стан дотримання прав внутрішньо переміщених осіб та громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території України та на території, не контрольованій українською владою в зоні проведення антитерористичної операції”


17022016(002)Вела Парламентські слухання народний депутат, заступник голови Верховної Ради Оксана Сироїд. Тривав захід майже 4 години, За цей час виступило десь чоловік 45, у тому числі народні депутати Григорій Немиря, Наталія Веселова, Олег Ляшко, Рефат  Чубаров, Ірина Геращенко, Андрій Сенченко та інші. Також представники міжнародних структур, організацій і установ – ЄС, РЄ, ООН, УВКБ, впливових громадських рухів і організацій, донорів, Чи не половину виступів зробили представники українських громадських організацій та рухів, волонтери. Уважно були вислухані виступи представників місцевих військово-цивільних адміністрацій і т.д.

Всі говорили про проблеми людей, що стикалися в різних ситуаціях з війною та її наслідками. Всі визнавали, що стан на сході України і в Криму – це війна, але не громадянська, як намагаються ввести в оману світ російські дипломати і ньюсмейкери, а швидше вітчизняна, спричинена агресією Росії.  Визнали, що треба вирішувати в першу чергу питання роботи, житла ВПО, соціальної допомоги, навчання.

Незважаючи на перебування близько 3 млн. людей на окупованих територіях Донбасу, ці жителі є громадянами України, і держава має щодо них позитивні зобов’язання: соціальні виплати, утримання інвалідів, сиріт, оформлення відносин з ними щодо пенсійних справ, реєстраційних, медичних та ін. документів і т.д.  Найбільше було рекомендацій щодо вирішення проблем з житлом, роботою, відновлення промислової потужності Сходу,

Щодо Криму питання складніше.

Підіймалися питання власності і компенсації за її пошкодження і руйнацію. Оплесками ( як і в інших яскравих моментах) зустріли учасники думку про те, що компенсувати збитки від війни громадянам має країна – агресор . Забезпечення всім необхідним для життя громадян, які перебувають в “сірій зоні”, повинно покладатися на Україну. Говорилося про перетин кордонів з окупованою зоною, митний контроль . Про полонених, загиблих, хворих, поранених, катованих. Також про контроль і допомогу з боку громадськості. І на все  – доручення відповідальним службам.

Останній виступаючий – Морозов С.І.– вніс чи не найбільше позитиву і додав надії своїм повідомленням про конкретну роботу з забезпечення пркрксклкеців житлом.

Проект рекомендацій є незвично великим за обсягом і буде дороблятися, Мені як учасниці їх формування вони подобаються на 90%. Наше завдання – їх втілити протягом 2-3 років.

Які підсумки можна підвести?

Народні депутати фактично проігнорували Парламенські слухання. Їх прибуло для участі  близько десятка з 450.

Вище керівництво (Президент, Прем’єр-міністр, голова Верховної Ради, міністри, керівники ряду Комітетів, інших провідних структур) також проігнорували Слухання, чим продемонстрували свою байдужість до громадян України. Побачимо, як вони будуть бігати до переселенців як до виборців.

У держави немає стратегії щодо переселенців, також щодо громадян, які залишились на окупованій території, перебувають в «сірій зоні». Мабуть, олігархам, яким підконтрольне керівництво держави, хочеться торгувати і не хочеться воювати.

За великим рахунком, громадськість також не запропонувала стратегії, а в рекомендації потрапили поодинокі пропозиції явно від регіоналів. Особливо в переліку законопроектів для прийняття. Повне бачення проблем переселенців в аспекті їх інтеграції у місцеві громади  давала лише коаліція організацій переселенців «Соборна Україна». Проте, члени Робочої групи, не зважили на ці напрацювання і взяли проект Інституту економіки і прогнозування, оскільки він охоплював «сірі зони» і окуповані території, а не тільки власне переселенців.

Тим не менше, в цілому позитив значний: відбулася перша спроба на загальнодержавному рівні підійти до вирішення проблем реалізації прав людини в державі, яка воює.

Громадськості  доведеться брати на себе такі завдання:

  • Розробити стратегію захисту прав людини тих контингентів громадян, які постраждали від війни;
  • Взяти під жорстокий контроль виконання як Рекомендацій Парламентських слухань, так і Державної Програми, накресленої Урядом, також всіх інших програм на базі цих базових документів та основних, прийнятих протягом 2014 – 2016 р., законодавчих актів;
  • Заглибитися у законотворчий процес і сприяти прийняттю саме тих законів і інших нормативно-правових актів і саме в тому порядку, які будуть найскоріше вести до розв’язання проблем всіх громадян, яких на початок війни у Криму і на Донбасі проживало понад 8,5 млн. осіб.  У міграції перебувають за неофіційними даними  понад 4 млн. осіб , включаючи внутрішнє переміщення, еміграцію;
  • Розробляти нові рекомендації відповідно до розвитку  ситуації, як і належить за стратегією, орієнтуючись на візію стану переселенців, інших постраждалих контингентів через найближчі роки в рамках першого п’ятиріччя  і далі аж до 20 років з початку подій (приблизно до середини 30-х років ХХІ століття) у випадку мирного розвитку подій і відсутності нових катаклізмів. Найближчий контрольний строк оцінки можливих кардинальних позитивних змін у середовищі переселенців  – за перші 5 років.