Цей матеріал був напрацьований у 2016 р. на базі пілотного дослідження, проведеного правозахисною організацією жінок-переселенок “Воля до життя” (кер. Рєзнікова В.О.), та ЛОО “Чайка” (кер. Заливна Л.М.) На нього часто посилаються. Але на сайті ЛОО”Чайка” він за технічних причин пропав, як пропало половину матеріалу у 2017, а пізніше наприкінці  2018 р.  Тому ми повторюємо його, нічого не змінюючи. Будемо робити згодом порівняння з новими даними.

Потреби, соціальний портрет і майбутнє ВПО

 

Інформаційно-аналітична записка

 

Про дослідження:

Протягом березня-квітня 2016 р. коаліцією «Соборна Україна» проведено дослідження потреб, стану дотримання прав, планів на майбутнє внутрішньо переміщених осіб.

Мета:

1) виявити провідні потреби внутрішньо переміщених осіб (ВПО), бачення самими ВПО шляхів вирішення цих проблем;

2) використати отриману інформацію для планування подальшого поглибленого соціологічного дослідження, формування програми моніторингу процесів інтеграції ВПО на місцях  і  розробки пропозицій для органів влади.

Методика, особливості:

1) пілотне дослідження

2) вся Україні

3) інтернет-спільнота внутрішньо переміщених осіб

4) заповнення анкети:  ГУГЛ – форма

5) велика кількість відкритих питань ( 13 з 28)

 

Вибірка випадкова, не репрезентативна для загальної статистичної сукупності, стосується інтернет-спільноти соціальних мереж ВПО (мала випадкова когортна вибірка)

 

Час проведення: березень – квітень 2016 р.

Особливості: дослідження закінчилося раніше, ніж настала розгорнута фаза складнощів з перереєстрацією ВПО за місцем тимчасового проживання і соціальними виплатами.

 

Обсяг дослідження: отримано 301 заповнену ГУГЛ- анкету з 21 області України. Виконано зведення даних, з яким можна порівняти дані, отримані  по Київській області, по м. Києву. Інтерес становлять також дані по областях  Донецькій, Луганській, Дніпропетровській  як найбільш представлених в цьому дослідженні.

 

 

УКРАЇНА

 

Демографічна характеристика групи

 

Кількість ВПО в Україні

За офіційними даними, поширеними у ЗМІ, в Україні зареєстровано  понад 1, 8 млн. внутрішньо переміщених осіб (ВПО).

 

Проведені у березні-липні 2016 р. перевірки ВПО – одержувачів пенсії та соціальних виплат, з перереєстрацією ВПО, показали, що більше 300 тисяч зареєстрованих ВПО можна зарахувати до «пенсійних туристів». Це непрямо вказує на реальну кількість людей, які довго проживають за межами територій еміграції як ВПО, –  1,5 млн. осіб.

 

Кількість мігрантів, які виїхали на підконтрольні Уряду України території, насправді більша, тому що не всі зареєструвалися («щоб не світитися»). Також частина людей виїхала до активного розвитку подій 2014 року, встигнувши продати ще за цінами мирного часу своє житло на території майбутніх воєнних дій і купити нове житло за межами Донбасу.

Кожний 25 житель в Україні – переселенець (2 млн. ВПО з 44 млн. жителів)

 

Група, що взяла участь в Інтернет – дослідженні

Географія:Вся Україна за винятком окупованих територій,

 

Статевовікові дані:

Чол. –    67 осіб             –    21 8 %

Жін. –  230 осіб             –    78 2 %

 

Дані  співпадають з наведеною у дослідженнях структурою ВПО: жінки переважають серед ВПО, що стоїть близько до офіційних даних: жінки серед ВПО складають 2/3 тих, що виїхали.

Чоловіки – на фронті, на заробітках, не реєструються, загинули.

 

Розподіл за віком:

осіб       %

19-24 роки   –   10          3,4 %

25- 34 роки  –   91         30,7 %

35-39 років  —   60         20,3 %

40-49 років  —   76         25,7 %

50-59 років   –   42        14,2 %

60 -69 років  –   15          5,1 %

70 і старше   –     2          0,7 %

 

Фертильна спроможність – на рівні стаціонарного відтворення (54,5% група 19- 39 років),

Вся група фертильного віку  15 – 49 років  складає у даному дослідженні  80,1%. Проте, врахування пенсіонерів знизить цей показник вдвічі, а з врахуванням  складності життя переселенців – народжуваність в цій групі буде низькою. Проте, при вирішенні житлового питання варто врахувати, що ВПО закріпляться на місцях поселення на покоління, а спроможність до народжуваності  відносно висока. Повернення чоловіків з АТО призведе до зростання дітонародження і до потреби у дитячих дошкільних закладах, освітніх установах, посиленні педіатричної служби, можливостей нормального виховання  і т.д. Тому у планах забудови і соціально-економічного розвитку приймаючих громад необхідно закладати більше можливостей для виховання і розвитку підростаючих поколінь.

 

Трудова зайнятість:

осіб          %

 

Праця за наймом              103         38,9   √

Безробітні                            43         16,2

Само зайняті                       41         15,5   √

Пенсіонери                         37         14,0

Зайняті в малому бізнесі   36         13,6   √

Домогосподарки                35         13,2

Інваліди                              14            5,3

Учні, студенти                     3            1,1

Подальше вище навчання  2            0,8

 

Щодо трудового потенціалу.

Економічно активна частина групи  (відзначена вище символом √ )  складає 68%.

Демографічне навантаження досить значне (навіть у цій групі 1:2), що потребує звернути увагу на медичне, медико-соціальне, соціальне обслуговування  ВПО.

Резерв працездатного контингенту – приблизно 25% (  безробітні + студенти + половина домогосподарок, які у декретних відпустках, доглядають малих дітей, без роботи).

 

З огляду на такий склад, зусилля зі сприяння переселенцям у включенні до трудової діяльності варто перенести з Центрів зайнятості до навчань у короткострокових школах бізнесу і до допомоги в організації / наданні першого робочого місця молоді. При цьому, мати на увазі, що попереду відбудеться повернення чоловіків з АТО і зросте потреба у підготовці до мирної правці і організації робочих місць. Ці чоловіки, як і жителі Донбасу взагалі, в основному, технічно грамотні люди, пристосовані працювати у сфері обслуговування і експлуатації техніки, у промисловості,  в сучасних ІР – системах (технологіях і управлінні, налагоджувальних роботах). Тому будівництво житла повинно супроводжуватися розвитком виробничих, зокрема, промислових потужностей, також врахуванням можливостей обслуговування  цими кадрами соціальної і виробничої інфраструктури, працювати вахтовим методом, також у комунальному господарстві, на шляхах сполучення, у будівельній і видобувній галузях.

Вищі навчальні заклади різного ступеню акредитації, академічні наукові установи  можуть проаналізувати вірогідність посилення технічної, екологічної, наукової, військової підготовки з розрахунком на нові контингенти молоді.

 

 Сім’я.

Розмір сім’ї (проживають разом) показаний на прикладі переселенців у Київській області:

(питання  27: Сколько членов семьи проживает вместе с Вами (включая Вас):

 

7 членів сім’ї – 1 сім’я                                             Разом на 42 сім’ї  припадає

По 6 осіб    –   2 сім’ї                                                149 осіб, або середній склад

По 5 осіб    –   6 сімей                                               сім’ї переселенця – 3,5 особи

По 4 особи – 12 сімей                                               що має значення для вирішення

По 3 особи – 13 сімей                                               житлового питання

По 2 особи  –  5 сімей

По 1 особі   –   3 сім’ї

 

Якщо спиратися на офіційні дані обліку ВПО, наведені у Постанові 1074[1]то середній розмір сім’ї складає близько 1,3 членів сім’ї  ( 1684815 осіб : 1332405 сімей).

Але треба зважити, що ці цифри  неточні з врахуванням «пенсійних туристів»

 

За даними Е Лібанової[2], Найбільше переселенців сконцентровано в Донецькій, Харківській, Луганській областях, м.Києві, Запорізькій та Дніпропетровській областях (разом більше 80%)

 

 

ПОТРЕБИ

Характеристика потреб внутрішньо переміщених осіб

 

ВПО  мають певне коло незадовільнених потреб, передусім, у безпеці і позбавленні від страху;  у медичній і психологічній допомозі;  у збереженні здоров’я; у гуманітарній допомозі, зокрема, в укритті, їжі, воді; також потреби гігієнічні, матеріальні, потреби у якнайшвидшому набутті економічної незалежності, у соціальному захисті, у правовій допомозі тощо.

Перелік потреб при вимушеному переміщенні визначений у міжнародних документах ООН. Нами взята стандартна класифікація потреб: гуманітарні, духовні, матеріальні соціальні.

 

Ступінь вдоволеності потреб  ВПО низький: у більше ніж у 50% ВПО потреби невдоволені. Люди, що виїхали на вільні території України як ВПО, відчувають невдоволеність базових потреб:

  • у безпеці – більше 75%

у фізичній безпеці – більше 50%

у знятті стресового стану мають потреби 80%

майже у 60% порушені сон, відпочинок, інші фізіологічні функції

у впевненості у майбутньому – 75% ВПО

  • потреба в їжі – невдоволена у 60%   ВПО

майже 50% не мають доступу до якісної питної воли або до достатньої кількості води для побутовий цілей

  • 52 %  опитаних ВПО, включаючи на  2/3 члені їх сімей, мають особливі потреби, пов’язані зі здоров’ям і особливостями догляду (памперси, обмивання, догляд, мало мобільні члени сім’ї або нетранспортабельні, інваліди і т.д.)

В медичній допомозі мають потребу ¾ ВПО ( при гострих захворюваннях за 2 роки мали потребу у медичній допомозі  – 55% ,  і при хронічних мають потребу 65% ВПО (враховуючи членів сімей, що живуть разом)

1/3 респондентів повідомила про важкодоступність лікування і доглядом за хворим членом сім’ї

  • 73%  мають невдоволені духовні потреби у творчості, прагненні гармонізувати своє життя, досягнути успіху

54 – невдоволені потреби з самореалізації , розкритті внутрішнього потенціалу, у досягненні своїх цілей, розвитку особистості.

  • Матеріальні потреби однозначно незадовільнені для всіх 100 % ВПО, серед них – потреби у постійному житлі – 96 відсотків ВПО, у тимчасовому житлі (погані умови, висока плата) – 81%

 

  • У працевлаштуванні – мають потребу 66%, готові вести малий бізнес – 58%, середній бізнес – 35%, у засобах з пересування – 39%, у виділенні земельних ділянок – 79% ( з них виражену потребу – 64%), у поверненні нерухомості або компенсації за неї – 80%.

 

  • Серед соціальних потреб потреби в освіті та навчанні відзначили 50%. Високою є потреба у спілкуванні, належності до товариства, долученості до людської спільноти – 57%, потреби в інформації невдоволені на 66%.. В суспільній діяльності і належності до певної групи за інтересами мають потребу 50%..

Потреба у возз’єднанні сім’ї тривожить 60% ВПО.

Потреба у соціальному захисті охоплює 81%, з них – потреба у соціальних виплатах стосується 56%, у державній грошовій допомозі переселенцям – маже 75%, у виплаті пенсій – 40%, у інших виплатах з державних страхових фондів – 60%.. Потреби у пільгах  – у 42%.

Висока потреба у соціальних послугах – більше 50%.

 

ПРОБЛЕМИ

 

Опитані переселенці визначили 3 найголовніші проблеми:

проблема №1 –  житло  (95%)

проблема №2 –  робота, бізнес (40,8%)

проблема №3 –  здоров’я (16,7%)

 

Нарівні з проблемою здоров’я розділили третє місце такі проблеми, як

погане ставлення держави  до ВПО (внутрішня політика щодо ВПО) – 15,7%, психологічні проблеми та розлучені війною сім’ї  – 14,8%.

ЯК ВПО РОЗРАХОВУЮТЬ ВИРІШИТИ ПИТАННЯ З ЖИТЛОМ

/ ПИТАННЯ АНКЕТИ  21/

Україна
Абс. кількість %%
1) Куплю житло самостійно 6 2,0
2) Візьму пільговий кредит і куплю 41  14,0  *
3) Візьму в оренду з викупом 12  4,2   *
4) Продам своє житло у зоні конфлікту і куплю тут 56  19,5  *
5) Отримаю компенсацію за втрачене майно і куплю  житло тут 38 13,2  *
6) Погоджусь на соціальне житло, а там видно буде 53 18,5
7)  Сподіваюсь заробити на придбання житла або  на місці, або на заробітках 1 0,30  *
8) Має надію на забезпечення житлом державою, як це вирішили з чорнобильцями 4 1,4
9) Сподіваюсь на будівництво переселенцями за допомогою держави житлового кооперативу ,  до якого хочу вступити 1 0,30 *
10) Сподіваюсь на будівництво житла силами донорів, закордонних фондів з тривалою розстрочкою частини вартості житла 1 0,30  *
11)Намагаюся вирішити питання приватизації гуртожитку, у якому я проживаю 1 0,30 *
12) Намагаюся вирішити питання  завершення «замороженого» будівництва багатоквартирного будинку за допомогою місцевого бюджету, спонсорів, донорів з передачею його  для переселенців 1 0,30 *
13) Намагаюся організувати перевід нежитлового приміщення у житлове, щоб його надали переселенцям для обживання 1 0,30  *
14)  Намагаюсь організувати ремонт покинутого будинку і віддати житло для переселенців 1 0,30  *
15) Хочу отримати земельну ділянку під будівництво будинку 1 0,30
16) Поїду до села, оселюся відповідно до рішення місцевої влади у безхозному  будинку( у них на балансі), відремонтую його і буду там жити 1 0,30  *
17) Сподіваюся потрапити у програму молодіжного будівництва 1 0,30
18) Піду «у прийми» – –
19) Інше (впишіть):
– Продовжу жити в орендованому житлі/ довготривала оренда 4 1,4
– Щомісячну допомогу 440 (884) грн. видати разом на цілі купівлі квартири у селі, смт, містечку (440 грн.  х 5 років = 52800 грн) 1 0,30
– Самотужки, бо на державу не надіємося 1 0,30
– Готові до будь-якого варіанту 3 1,04
– Програма довготермінового кредитування ВПО на придбання первинного, вторинного житла під 3% річних, з компенсацією державою первинного внеску 1 0,30
– Програма викупу державою квартир через банки ( позика облігаціями) 1 030
Не знаю 62 21,6
Разом відповідей 287  із 301

 

 

 

 

Планування майбутнього:

Щодо повернення назад:

Ні – 49,1%

Так- 11%,

Не знаю – 39,9%

 

 

Чому люди планують повернутися назад або чому сумніваються, чи залишаться тут:

Вичерпна відповідь:

«Трудно удержаться в Украине: финансово, нет жилья, стабильности, уверенности в будущем, плохо проходит интеграция и социализация, нас лишили элементарных прав граждан своей страны, постоянно заставляют унижаться то в получении статуса ВПЛ, то в получении элементарных справок, и т.д.»

 

Ті, що сумніваються:

«Не знаю, потому что нет уверенности в окончании военных действий. Отвественность за детей. Но, готовы уехать домой».

«ДА  но это будет не скоро»

«Не представляю себе, как я до конца своих дней снимаю квартиру»

«Мои доходы не позволяют арендовать жильё. Там где можно арендовать – нет работы, где есть работа – слишком дорогая аренда»

«Не зню, возращение возможно при условии возврата территории в состав Украины»

 

 

Чому люди залишаються тут, незважаючи на незручності і складнощі життя:

Неможливість для себе жити в умовах війни, окупації, в іншому режимі – 48

«Не представляем, как жить не в Украине»

«Я не хочу и не могу жить рядом с теми, кто убивал защитников моей Родины и с теми, кого виню в случившейся войне»

 

 

  1. На які кошти ВПО розраховують прожити: (відповідей допускалося більше однієї)

 

Буду працювати –  36

Отримую пенсію  чи інші соціальні висплати – 6

Отримаю компенсацію за майно – 2

Здам в оренду – 1

Поїду на заробітки за кордон  – 2

Продам частину майна -1

 

ІНТЕГРАЦІЯ в ГРОМАДУ

  На питання «Чи відомо Вам, які проблеми намагається вирішити місцева громада, тобто місцеві жителі, сереж якійх ви збираєтеся жити ?» відповіли:

 

Ні – 18

Так –   19     (У т.ч. «избавится от переселенцев»)

Так, і допомагаю у їх вирішенні громаді –  2

 

Щодо перспектив власної включеності у життя громади:

 

22 ВПО, готові до роботи в громаді:

В т.ч.

Економічна сфера 5 :

Соціальна сфера – 4

Громадський актив – 10,

побутова  сфері – 3

 

скептики – 6

 

ВИСНОВКИ

 

  1. Люди переїхали здебільшого сім’ями, хоча у 60% сім’ї розділені війною
  2. ВПО мають невдоволені потреби не тільки базового рівня (житло, харчування, речі побуту, соціальний захист, догляд за хворими і немічними), але інших рівнів: праця за спеціальністю, навчання, розвиток особистості, отримання інформації, і т.д.
  3. Проблем багато, основні – 3 : житло, робота, інтеграція, соціальний захист, незадовільне ставлення держави до ВПО.

Найперша проблема – житло – 95% всіх ВПО прямо вказують на неї як на основну.

  1. Тимчасове житло ( в основному оренда) для ВПО – для 85% тяжкий тягар, який позбавляє їх нормального життя.
  2. ВПО намагаються вирішити проблеми своїми силами і за допомогою різних фондів, волонтерів, заробітків постійних і тимчасових, але відчувають безсилість у боротьбі проти чиновницької рутини, дискримінації з боку держави, характерна невпевненість у завтрашньому дні.
  3. Половина ВПО не збирається повернутися назад, ще більше третини не визначились, що з часом призведе до збільшення до 75% тих, що будуть залишатися на місцях нового поселення.
  4. Є різні здійснимі  варіанти  вирішення питань постійного житла. Лише 2% можуть купити житло самостійно. 50 % ВПО готові внести частково кошти з розстрочкою виплат і за підтримки держави та міжнародних фондів. 20% неспроможні придбати житло навіть у такий спосіб. Їм потрібно вирішення питання через державу, міжнародні фонди.
  5. 50% ВПО готові влитися у місцеві громади вже на даний час.

Потенціал є.

 

 

Керівник групи експертів                                       Лариса Заливна

 

[1] Рекомендації парламентських слухань, затверджені Постановою Верховної Ради України №1074 31.03.2016

[2] ВИМУШЕНЕ ПЕРЕСЕЛЕННЯ З ДОНБАСУ:
МАСШТАБИ ТА ВИКЛИКИ ДЛЯ УКРАЇНИ, Лібанова Е.М., академік НАН України дир-р Інституту демографіїта соціальних дослідженьімені М.В.Птухи НАН України, доповідь на Науково-практичній конференції, 2015 р.