Заголовок статті – це назва ініціативи правозахисної організації жінок-переселенок “Воля до життя”, яка вилилась у проект, підтриманий Фондом сприяння демократії Посольства Сполучених Штатів Америки в Україні. Проект розрахований на 10 місяців, триває з березня 2016 року.

Частина перша. Хто ми та чого хочемо

Вже можна підводити деякі підсумки на тернистому шляху інтеграції переселенців у місцеві громади міста Києва і в районах Київської області.

Інтеграція, як відомо, це обопільний процес позитивного розвитку спільного майбутнього людей, які в силу надзвичайних обставин вимушені перебратися на нові місця проживання, і місцевих жителів, приймаючих громад. Досягається шляхом гармонізації інтересів переселенців, місцевих громад, держави.

Які інтереси переселенців?  Безпечно і мирно жити на нових місцях. Хтось  з них мріє повернутися по завершенні війни додому. Основна маса, як це вже зараз видно, залишиться на місцях нового проживання.

Які інтереси місцевих громад? Продовжувати своє спокійне життя і вирішити за допомогою ресурсу переселенців деякі проблеми соціально-економічного розвитку своїх міст. селищ,, сіл, районів проживання.

Які інтереси держави? Повернути свої території і людей на них, відновити потенціал країни.
Зупинимося на першому колі інтересів.

Спочатку  зазначимо, що хотіли жінки-переселенці? Реалізувати своє право на мирне життя. Увійти в місцеву спільноту, налагодити звязки у місцевих громадах і з місцевою владою. Домогтися вирішення проблем, з якими вони стикаються як переселенці.

Першим кроком до цього стало осмислення, що можна сказати гостинним киянам, місцевій владі про себе? Чого просити, що вимагати по закону, що доброго дати місцевим жителям?

Щоб розказати про себе і дати свій колективний портрет, поділитися планами на майбутнє, переселенці в інтернет-просторі заповнили анкети опитування “Потреби, соціальний портрет і майбутнє внутрішньо переміщених осіб”.

Щоб знати, що робить влада для переселенців, учасниці проекту зібрали від неї публічну інформацію про її дії, які свідчать про її увагу до проблем переселенців. Також провели громадську експертизу діяльності Київської обласної державної адміністрації щодо захисту і дотримання прав та інтересів внутрішньо переміщених осіб. Налагоджували взаємодію з органами державної влади (як з вищими, так і з Київською обласною державною адміністрацією і Київською міською державною адміністрацією, з якими безпосередньо і досить нелегко довелося попрацювати, аби “дотиснути” їх до закону).

Вийшли на співпрацю з новоутвореним Міністерством з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб (завдяки енергії Георгія Туки і нашому палкому бажанню вирішити проблеми насущні наших переселенців).Учасники коаліції “Соборна Україна” на своєму зібранні 4 серпня дали свій наказ представнику коаліції у контактах з Міністерством ТОТ і ВПО щодо завдань, які має воно вирішити в інтересах ВПО, обравши правильну стратегію.

Потреби, соціальний портрет і майбутнє внутрішньо переміщених осіб

Про дослідження:

Протягом березня-квітня 2016 р. коаліцією «Соборна Україна» проведено дослідження потреб, стану дотримання прав, планів на майбутнє внутрішньо переміщених осіб.

Вибірка випадкова, не репрезентативна для загальної статистичної сукупності, стосується інтернет-спільноти соціальних мереж ВПО (мала випадкова когортна вибірка)

Особливості: дослідження закінчилося раніше, ніж настала розгорнута фаза складнощів з перереєстрацією ВПО за місцем тимчасового проживання і соціальними виплатами.

Обсяг дослідження: отримано 301 заповнену ГУГЛ- анкету з 21 області України. Виконано зведення даних, з яким можна порівняти дані, отримані  по Київській області, по м. Києву. Інтерес становлять також дані по областях  Донецькій, Луганській, Дніпропетровській  як найбільш представлених в цьому дослідженні.

Соціальний портрет переселенця

Кількість переселенців в Україні
За офіційними даними, поширеними у ЗМІ, в Україні зареєстровано  понад 1, 8 млн. внутрішньо переміщених осіб (ВПО).

Проведені у березні-липні 2016 р. перевірки ВПО – одержувачів пенсії та соціальних виплат, з перереєстрацією ВПО, показали, що більше 300 тисяч зареєстрованих ВПО можна зарахувати до «пенсійних туристів». Це непрямо це вказує на реальну кількість людей, які довго проживають за межами територій еміграції як ВПО, –  1,5 млн. осіб.

Кількість мігрантів, які виїхали на підконтрольні Уряду України території, насправді більша, тому що не всі зареєструвалися («щоб не світитися»). Також частина людей виїхала до активного розвитку подій 2014 року, встигнувши продати ще за цінами мирного часу своє житло на території майбутніх воєнних дій і купити нове житло за межами Донбасу.

Кожний 25 житель в Україні – переселенець (2 млн. ВПО з 44 млн. жителів)

Група, що взяла участь в Інтернет – дослідженні 

Статевовікові дані:
Чол. –  634 особи          –    22,6 %
Жін. –  230 осіб             –    71, 4 %

Дані  співпадають з наведеною у дослідженнях структурою ВПО: жінки переважають серед ВПО, що стоїть близько до офіційних даних: жінки серед ВПО складають до 2/3 тих, що виїхали.

Чоловіки – на фронті, на заробітках, не реєструються, загинули.

Розподіл за віком:
осіб       %
19-24 роки   –   10          3,4 %
25- 34 роки  –   91         30,7 %
35-39 років  —   60         20,3 %
40-49 років  —   76         25,7 %
50-59 років   –   42        14,2 %
60 -69 років  –   15          5,1 %
70 і старше   –     2          0,7 %

При вирішенні житлового питання варто врахувати, що ВПО закріпляться на місцях поселення на покоління, оскільки спроможність до народжуваності  відносно висока, а повернення чоловіків з АТО призведе до зростання дітонародження і до потреби у дитячих дошкільних закладах, освітніх установах, посиленні педіатричної служби, можливостей нормального виховання  і т.д. Тому у планах забудови і соціально-економічного розвитку приймаючих громад необхідно закладати можливості для виховання і розвитку дітей молодшого віку.

Трудова зайнятість:
осіб          %
Працюють за наймом      103         38,9   √
Безробітні                            43         16,2
Само зайняті                       41         15,5   √
Пенсіонери                         37         14,0
Зайняті в малому бізнесі   36         13,6   √
Домогосподарки                35         13,2
Інваліди                              14            5,3
Учні, студенти                     3            1,1
Подальше вище навчання  2            0,8

Щодо трудового потенціалу

Економічно активна частина групи  (відзначена вище символом √ )  складає 68%.

Демографічне навантаження досить значне (навіть у цій групі 1:2), що потребує звернути увагу на медичне, медико-соціальне, соціальне обслуговування  ВПО.

Резерв працездатного контингенту – приблизно 25% (  безробітні + студенти + половина домогосподарок, які у декретних відпустках або доглядають малих дітей).

З огляду на такий склад, зусилля зі сприяння переселенцям у включенні до трудової діяльності варто перенести з Центрів зайнятості до навчань у короткострокових школах бізнесу і до допомоги в організації / наданні/ першого робочого місяця. При цьому мати на увазі, що попереду відбудеться повернення чоловіків з АТО і зростання потреби у підготовці до мирної праці і організації робочих місць. Ці чоловіки, як і жителі Донбасу взагалі, в основному, технічно грамотні люди, пристосовані працювати по обслуговуванню і експлуатації техніки, взагалі на промисловому виробництві, в сучасних ІР – системах (технологіях і управлінні, налагоджувальних роботах). Тому будівництво житла повинно супроводжуватися розвитком виробничих, зокрема, сучасних промислових потужностей, також врахуванням можливостей обслуговування  цими кадрами соціальної і виробничої інфраструктури, працювати вахтовим методом , також у комунальному господарстві, на шляхах сполучення, у будівельній і добувній галузях.

Вищі навчальні заклади різного ступеню акредитації можуть проаналізувати вірогідність посилення технічної, екологічної, наукової, військової підготовки з розрахунком на нові контингенти молоді.

 Сім’я.
Розмір сім’ї (проживають разом) показаний на прикладі переселенців у Київській області:
(питання  27: Сколько членов семьи проживает вместе с Вами (включая Вас):
7 членів сім’ї – 1 сім’я                                               Разом на 42 сім’ї  припадає
По 6 осіб    –   2 сім’ї                                                 149 осіб, або середній склад
По 5 осіб    –   6 сімей                                               сім’ї переселенця – 3,5 особи
По 4 особи – 12 сімей                                               що має значення для вирішення
По 3 особи – 13 сімей                                               житлового питання
По 2 особи  –  5 сімей
По 1 особі   –   3 сім’ї

Якщо спиратися на офіційні дані обліку ВПО, наведені у Постанові 1074[1]то середній розмір сім’ї складає близько 1,3 членів сім’ї  ( 1684815 осіб : 1332405 сімей).

Але треба зважити, що ці цифри  неточні з врахуванням «пенсійних туристів»

За даними Е Лібанової[2], Найбільше переселенців сконцентровано в Донецькій, Харківській, Луганській областях, м.Києві, Запорізькій та Дніпропетровській областях (більше 80%)

Потреби переселенців

Характеристика потреб внутрішньо переміщених осіб

Переселенці мають певне коло незадовільнених потреб, передусім, у безпеці і позбавленні від страху;  у медичній і психологічній допомозі;  у збереженні здоров’я; у гуманітарній допомозі, зокрема, в укритті, їжі, воді; також потреби гігієнічні, матеріальні, потреби у якнайшвидшому набутті економічної незалежності, у соціальному захисті, у допомозі тощо.

Перелік потреб при вимушеному переміщенні визначений у міжнародних документах ООН. Нами взята стандартна класифікація потреб: гуманітарні, духовні, матеріальні, соціальні.

Ступінь вдоволеності порушених потреб  ВПО низький: у більше ніж у 50% ВПО потреби невдоволені. Люди, що виїхали на вільні території України як ВПО, відчувають невдоволеність базових потреб:

у безпеці – більше 75%
у фізичній безпеці – більше 50%
у знятті стресового стану мають потреби 80%
майже у 60% порушені сон, відпочинок, інші фізіологічні функції
у впевненості у майбутньому – 75% ВПО
потреба в їжі – невдоволена у 60%   ВПО
майже 50% не мають доступу до якісної питної воли або до достатньої кількості води для побутовий цілей
потреби у відновленні та збереженні здоров’я свого і ближніх:
52 %  опитаних ВПО, включаючи на  2/3 члені їх сімей, мають особливі потреби, пов’язані зі здоров’ям і особливостями догляду (памперси, обмивання, догляд, мало мобільні члени сім’ї або нетранспортабельні, інваліди і т.д.)
В медичній допомозі мають потребу ¾ ВПО ( при гострих захворюваннях за 2 роки мали потребу у медичній допомозі  – 55% ,  і при хронічних мають потребу 65% ВПО (враховуючи членів сімей, що живуть разом)
1/3 респондентів повідомила про важкодоступність лікування і доглядом за хворим членом сім’ї
духовні потреби:
73%  мають невдоволені духовні потреби у творчості, прагненні гармонізувати своє життя, досягнути успіху
54 – невдоволені потреби з самореалізації , розкритті внутрішнього потенціалу, у досягненні своїх цілей, розвитку особистості.
матеріальні потреби:
однозначно незадовільнені для всіх 100 % ВПО,
серед них – потреби у постійному житлі – 96 відсотків ВПО, у тимчасовому житлі (погані умови, висока плата) – 81%
У працевлаштуванні – мають потребу 66%, готові вести малий бізнес – 58%, середній бізнес – 35%, у засобах з пересування – 39%, у виділенні земельних ділянок – 79% ( з них виражену потребу – 64%), у поверненні нерухомості або компенсації за неї – 80%.
соціальні потреби:
в освіті та навчанні 50%,
у спілкуванні, належності до товариства, долученості до людської спільноти – 57%,
в інформації невдоволені на 66%..
в суспільній діяльності і належності до певної групи за інтересами мають потребу 50%.
Потреба у возз’єднанні сім’ї актуальні для 60% ВПО.
Потреба у соціальному захисті охоплює 81%, з них – потреба у соціальних виплатах стосується 56%, у державній грошовій допомозі переселенцям – маже 75%, у виплаті пенсій – 40%, у інших виплатах з державних страхових фондів – 60%.. Потреби у пільгах в – 42%.
Висока потреба у соціальних послугах – більше 50%.

Проблеми переселенців

Опитані переселенці визначили 3 найголовніші проблеми:

проблема №1 –  житло  (95%)
проблема №2 –  робота, бізнес (40,8%)
проблема №3 –  здоров’я (16,7%)
Нарівні з проблемою здоров’я розділили третє місце такі проблеми, як
погане ставлення держави  до ВПО (внутрішня політика щодо ВПО) – 15,7%, психологічні проблеми та розлучені війною сім’ї  – 14,8%.

Як переселенці розраховують вирішити питання з житлом

Спроможні купити житло лише 2% ВПО,
можуть вирішити житлову проблему за допомогою пільгових кредитів – 17 % ,
Одержати відшкодування за втрачене майно або продати квартиру, натомість купити на новому місці проживанняі – 33%,
готові на соціальне житло – 20%,
готові поїхати у сільські будинки або побудуватися на виділеній на пільгових підставах земліі – 2%, мають надію на державне будівництво, як для чорнобильців – 20%.

Планування майбутнього переселенців

Щодо повернення назад:
Ні, не повернусь – 49,1%
Так, повернусь- 11%,
Не знаю – 39,9%

Чому люди планують повернутися назад або чому сумніваються, чи залишаться тут:
Вичерпна відповідь:
«Трудно удержаться в Украине: финансово, нет жилья, стабильности, уверенности в будущем, плохо проходит интеграция и социализация, нас лишили элементарных прав граждан своей страны, постоянно заставляют унижаться то в получении статуса ВПЛ, то в получении элементарных справок, и т.д.»
Ті, що сумніваються:
«Не знаю, потому что нет уверенности в окончании военных действий. Отвественность за детей. Но, готовы уехать домой».
«ДА  но это будет не скоро»
«Не представляю себе, как я до конца своих дней снимаю квартиру»
«Мои доходы не позволяют арендовать жильё. Там где можно арендовать – нет работы, где есть работа – слишком дорогая аренда»
«Не зню, возращение возможно при условии возврата территории в состав Украины»

Чому люди залишаються тут, незважаючи на незручності і складнощі життя:
Неможливість для себе жити в умовах війни, окупації, в іншому режимі – 48
«Не представляем, как жить не в Украине»
«Я не хочу и не могу жить рядом с теми, кто убивал защитников моей Родины и с теми, кого виню в случившейся войне»

На які кошти ВПО розраховують прожити: (відповідей допускалося більше однієї)
Буду працювати –  36
Отримую пенсію  чи інші соціальні вислати – 6
Отримаю компенсацію за майно – 2
Здам в оренду – 1
Поїду на заробітки за кордон  – 2
Продам частину майна -1

Інтеграція переселенців в громаду

На питання «Чи відомо Вам, які проблеми намагається вирішити місцева громада, тобто місцеві жителі, серед яких ви збираєтеся жити ?» відповіли:
Ні – 48%
Так – 50%     (У т.ч. «хотят избавится от переселенцев»)
Так, і допомагаю у їх вирішенні громаді –  2%

Щодо перспектив власної включеності у життя громади:
готові до роботи в громаді
Негайно: 22%:
В т.ч. Економічна сфера 5 %; Соціальна сфера – 4 %.; Громадський актив – 10 %,побутова  сфері – 3%.
В перспективі – 28%
Скептиків  – 6%

Висновки

  1. Люди переїхали здебільшого сім’ями, хоча у 60% сім’ї розділені війною
  2. ВПО мають невдоволені потреби не тільки базового рівня (житло, харчування, речі побуту, соціальний захист, догляд за хворими і немічними), але інших рівнів, які гостро відчувають: праця, навчання, розвиток особистості, отримання інформації, і т.д.
  3. Проблем багато, основні: житло, робота, інтеграція, соціальний захист, незадовільне ставлення держави до ВПО.
  4. Найперша проблема – житло – 95% всіх ВПО прямо вказують на неї як на основну.
  5. Тимчасове житло ( в основному оренда) для ВПО – тяжкий тягар, який позбавляє їх нормального життя.
  6. ВПО намагаються вирішити проблеми своїми силами і за допомогою різних фондів, волонтерів, заробітків постійних і тимчасових, але відчувають безсилість у боротьбі проти чиновницької рутини, дискримінації з боку держави. Характерна невпевненість у завтрашньому дні.
  7. Половина ВПО не збирається повернутися назад, ще більше третини не визначились, що з часом призведе до збільшення до 75% тих, що будуть залишатися на місцях нового поселення.
  8. Є різні здійснимі  варіанти  вирішення питань постійного житла. Лише 2% можуть купити житло самостійно. 50 % ВПО готові внести частково кошти з розстрочкою виплат і за підтримки держави та міжнародних фондів. 40% неспроможні придбати житло навіть у такий спосіб. Їм потрібно вирішення питання через державу, міжнародні фонди.
  9. 50% ВПО готові влитися у місцеві громади вже на даний час. Потенціал є.

Посилання:
[1] Рекомендації парламентських слухань, затверджені Постановою Верховної Ради України №1074 від 31 березня 2016 р.
[2]  ВИМУШЕНЕ ПЕРЕСЕЛЕННЯ З ДОНБАСУ:
МАСШТАБИ ТА ВИКЛИКИ ДЛЯ УКРАЇНИ, Лібанова Е.М., академік НАН України дир-р Інституту демографіїта соціальних дослідженьімені М.В.Птухи НАН України, доповідь на Науково-практичній конференції, 2015 р.
Далі буде…
Проект “Внутрішньо переміщені особи у Києві: від проблеми – до ресурсу розвитку приймаючих громад” здійснюється за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США
This project”Internally Displaces Peoples in Kyiv: from problem to the resource for development of the host communities” was supported by the Democracy Grants Program of the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.