Зараз у ЗМІ багато виступів щодо установчих зборів Громадської ради при МінТОТ. Інтернет бурлить. ЛОО «Чайка» вважає, що при МінТОТ має бути створена Громадська рада, щоб примусити МінТОТ повернутися обличчям до людей, до вирішення проблем ВПО. Але чому представниця ЛОО «Чайка» разом з іншими солідними організаціями покинула довгоочікувані «установчі збори Громадської ради при МінТОТ» 1 серпня 2018 р. ?

Послухаємо Ларису Заливну:

Шановні колеги, я завжди вступала проти пересмикувань і порушень законності.

Тому мене відверта неправда з боку т.з. опонентів і явна зацікавленість МінТОТ у «ручній Громадській раді» (по МінТОТ вийшов Наказ № 86 від 15.08.2018 р. про затвердження складу Громадської ради) примушує ще раз сказати, з чим ми, представники досвідчених організацій, не погодились на громадських зборах 1 серпня 2018 р.

1. Ми не можемо погодитися з тим, що проведенням таких “зборів” були відкинуті правила проведення громадських зборів у Громадянському суспільстві. Фактично ведучими збори у складі Целовальніченко Н., Борисичев Г., при повному мовчанні заступника Міністра Туки Г. Б. була, образно виражаючись, зґвалтована етика у Третьому секторі. Повага до громадськості, чесноти і моральні правила Громадянського суспільства для них – пустий звук.

2. Нам, представникам громадськості – учасникам зборів, не давали змоги ні висказатись по процедурі та по суті питань, ні викласти аргументи для обґрунтування своїх пропозицій. Це протирічить завданням і природі зборів, а також ст.7 і ст.6 відповідної Постанови КМУ №996 від 3.11.2010 р. . Збори – це діалог рівних у пошуках спільних рішень, а не кримінальний «сходняк», про який мені згадувалось кожного разу, коли мої пропозиції заглушали мікрофоном ведучого.

3. Зокрема, не були прийняті важливі пропозиції щодо процедурних моментів і норм проведення зборів. Таких процедурних моментів було 4.

А) Щодо кількісного складу лічильної комісії – пропозиція збільшити число членів за рахунок осіб, яких аудиторія знає і яким довіряє, не прийнято ще на етапі до відходу «ініціативної групи» від керування зборами. Пропозицію щодо переголосування кількісного (а тому і якісного) складу лічильної комісії, коли ведення зборів передадуть президії, «ініціативною групою» відкинулось, його навіть не почули. .

Щодо якісного складу лічильної комісії: до неї «ініціативна група» включила невідомі організації, з яких одна зареєструвалася в управлінні юстиції 26 липня 2018 р.Тобто перед самим закінченням подання документів для участі у зборах (нагадаємо, що збори були призначені на 1 серпня).

І ще нагадаємо, що Громадська рада при цілому МІНІСТЕРСТВІ (!) великої країни – це не дитячий майданчик для новонародженої організації. А тут треба знати все про війну, про окуповані території і про ВПО. Проте, «ініціативна група», особливо кожного разу Борисичев, зірко слідкувала за тим, щоб слухняна частина голосувала, «як треба».

Б). І дійсно, ряд представників організацій підтверджує, що до зборів була застосована практика “договорняків” : ми проводимо вас до складу Громадської ради, а ви нас слухайтесь, голосуйте, «як нам треба». Я підтверджую це, бо особисто мені телефонував Борисичев з цього приводу, я категорично відмовилась погоджуватись на «договорняк».

Мені шкода, що практика “договорняків” (рабської покірності певній особі в роботі виборного органу за якісь особисті дрібненькі блага) проникає у Громадянське суспільство.
«Договорняк» – це наруга над нашими принципами у Третьому секторі, де панує повага до всіх колег і до думки кожного, якими б різними ми не були. З цього починається руйнація громадянського суспільства. А громадяни, народ залишаються ні з чим.

В.) Не були прийняті пропозицій по процедурі – вимоги щодо роздачі робочих документів зборів – Порядку денного зборів і Регламенту проведення установчих зборів. Тим більше, що відступаючи від норм Постанови 996 від 3.11.2010р.. , яка регламентує порядок обрання громадської ради, Целовальніченко Н. і Борисичев Г. не раз посилалися на який загадковий власний «регламент», невідомий зборам і не затверджений ними

Д. Остання процедура, не прийнята цією ж парою, – ознайомлення з представниками, з якими планами вони йдуть у Громадську раду. Це було для нас не зайвим, оскільки було багато невідомих організацій, до них були питання, а голосувати «за кота в мішку» у нас не прийнято.

4. Після такого “ручного керування” збори покинули дружньо з десяток провідних організацій, які відмовилися брати участь у цій маніпулятивній «виставі”

5. Що найгірше: була подавлена свобода вираження своєї думки, право на відстоювання своєї законної точки зору. Була подавлена воля молодих або периферійних організацій до створення умов для справжньої, потрібної не собі особисто, а людям, роботи. Вони отримали під дахом МінТОТ поганий урок. Їх волю зґвалтували, а вони або не зрозуміли, що сталося, або на це погодились. Така моя оцінка зборів.

6. Якби це не було санкціоновано зверху, обидва “ведучих”- Целовальнічекно Н. і Борисичев Г. – не насмілилися б так по-хамськи себе поводити. Думаю, що за ними стоять ляльководи. Можна думати на кого завгодно з олігархів, починаючи з Медведчука, але головна провина у цьому ганебному дійстві – самої т.з. «ініціативної групи” і тих організацій, які погодились на диктат «ініціативної групи», сподіваючись, що МінТОТ все спише. Тобто, підпише. Але міністри приходять і відходять, а оплутаний проблемами народ залишається. Як і підмочена репутація. До речі, «ініціатори» мають наміри створити далеко не просту структуру з огляду на вибори. Але ця структура буде не на користь ВПО і народу України.

7. Звертає на себе увагу, що у більш пізніх обговореннях вимальовується різне бачення організації роботи Громадської ради з боку Г. Туки і з боку Борисичева Г.

Тука Г.Б.: За моїми уявленнями, громадській раді треба визначити 3-5 важливих напрямків діяльності, створити робочі групи, і в цих робочих групах почати працювати, допомагаючи міністерству в реалізації тих чи інших проектів»
див.: https://www.radiosvoboda.org/a/donbass–realii/29426415.html

Борисичев Г. (під час зборів) : Ми наполягаємо на зменшенні кількості членів Громадської ради до 26 осіб, замість 35 до затверджених норм, виходячи з таких планів: члени Громадської ради повинні розділити між собою 26 регіонів України і повністю взяти на себе всю роботу в них.

Ремарка щодо 26 і 35 членів громадської ради. В селі і навіть в районному центрі або містечку, може, дійсно важко набрати 35 відповідних організацій. Тому в Постанові і сказано так обережно : до 35 членів громадської ради.
А Міністерство – це на всю Україну з її 42 з гаком мільйонами населення і з понад 1,5 млн (!) ВПО – це ціла окрема область, якщо їх зібрати докупи.

Хто з них правий?

Підхід громадських організацій до роботи має бути відмінним від підходу на виробництві, а оскільки функція ІГС – відповідати на виклики часу, напрацьовувати шляхи вирішення різних малих і великих проблем в державі, то підхід з боку ІГС – проблемний.
Як працюють ІГС: Беруть нагальну або прогнозовану проблему і опрацьовують її з різних сторін.
Ми, громадські діячі, ставимо питання до проблеми, часто розгортаємо їх у підпитаннях, і в цілому ці розгалужені питання такі: хто найбільше страждає від проблеми; які інтереси, права, свободи людей порушуються, які закони діють для вирішення їх, а які закони чи інші НПА треба розробити і в які строки, з якими питаннями звертаються люди і через які структури і в який спосіб їх можна вирішувати. І т.д. – робиться системний аналіз проблеми, доповнюється кластерним аналізом, факторним аналізом (ГО і аналітичні центри вміють це робити).
В результаті проблему розглянуто з усіх сторін (у екстремальних ситуаціях це робиться миттєво на зборах або через засоби зв’язку, але завжди – колективно, рішення приймаються миттєво).
Розробляються в залежності від нагальності ситуації і потребі в оперативних або довготривалих рішеннях (останні дають сталість, що зараз потребують ВПО) наступні колективні рішення з різним ступенем визначеності: концепції, стратегії, програми, проекти, плани заходів.
Все це погоджується з державними і донорськими структурами.

В усякому разі, суспільство і держава рухаються вперед завдяки такому горінню третього сектору, нашим волонтерам. Нам, ВПО і учасникам АТО, потрібна Державні цільова програма по житлу зі швидкими темпами виконання, бо люди вже й так за 4 роки настраждалися в поневіряннях.

Ініціативна група установчих зборів в особі Г.Борисичева запропонувала зорганізувати громадську раду не за проблемним, а за зонально-структурованим принципом.
Тобто, впровадити підхід жорстко організованих структур за територіальною ознакою, коли за певну територію відповідає одна людини вся вхідна і вихідна інформація йде через неї.

А вирішує хтось десь третій, але йдуть команди (накази), як за штабною системою управління.
Коли я це почула , то пригадала, що це – а) структури певних команд на нечесних з їх боку виборах; б) це структура кримінальних організацій. Не спроста навіть був плакат: вовк тримає свою територію. І заклик: контролюй (або тримай) свою територію. Такий розподіл, запропонований Борисичевим, свідчить про націленість створеної структури під назвою «Громадська рада» принаймі на вибори, або на щось гірше. А хто при цьому буде «хтось третій», який дає команди? Чи всі члени громадської ради належать до однієї партії – зараз або в майбутньому? Чи всі вони за світоглядом і практикою державники?
Поживемо – побачимо.

ВПО і учасникам АТО потрібні ні чиїсь ігрища, а увага з боку держави і конкретна діяльність щодо розв’язання їхніх проблем. ВПО мають бути забезпечені житлом! Принаймні, це була наша мета при поданні документів на участь в цих Установчих зборах.

Інтерв’ю взяв Царенков К. О.