Новини
Звіт про діяльність ЛОО “Чайка” за період 2020-2022 років
14 Березня
Війна, особливо гаряча фаза з 24 лютого 2022 р. дезорганізувала діяльність громадської організації, з одного боку, проте, з іншого боку – мобілізувала на перебудову діяльності на нові потреби людей, країни. Зараз вже якось адаптувалися до безкінечних повітряних тривог, обстрілів, вимкнень світла, холоду. Повернулися додому, пережили ремонти, познаходили своїх людей – половина в Україні, половина – за кордоном в різних країнах.
Незважаючи на складні умови для організації, яка складається з переселенців, ЛОО “Чайка” продовжувала надавати допомогу жінкам, соціально незахищеним громадянам, територіальним громадам. Так, у 2019 р. будо розроблено і представлено програму інтеграції ВПО у місті Василькові. На фото – обговорення програми з представниками Васильківської міської ради, місцевих громадських організацій. Робота виконана разом з аналітичним центром СЕДОС. У 2020- 2021 роках (20.07.2020 – 20.03.2021) було реалізовано проєкт «Бюджетний сканер житла для ВПО» за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. На цьому сайті надано інформацію про дослідження учасниками проєкту ходу коштів, що виділяються на житло для ВПО в Україні.
Вирішення питань спадщини для набуття права власності на житло і відповідно права на компенсацію.
19 Вересня
Можливі ситуації та дії в цих ситуаціях
1. Власник живий, документи на майно вціліли, майно пошкоджене або знищене:
- Власник подає Заяву до органів місцевого самоврядування (сільської ради) на обстеження Комісією пошкодженого або знищеного майна.
- Подає Заяву в ДІЯ або в ЦНАП – Центр надання адміністративних послуг.
- Отримує Акт обстеження.
Також можливо
- За бажання звертається до органів внутрішніх справ для відкриття кримінального провадження.
- За бажання залучає Експерта для визначення збитків і додаткової фіксації.
- За бажання після всіх обстежень повідомляє органи місцевого самоврядування (сільську раду) про бажання провести капітальний ремонт.
- Якщо знищено майно і власник має бажання будувати нове, – після проведення усіх вищезазначених обов’язкових процедур звертається до БТІ (Бюро технічної інвентаризації) з метою отримання висновку про знищення об’єкту нерухомості та звертається до Державного реєстратора з метою внесення Запису про знищення майна та виключення запису про нього з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно (ДРРПННМ).
- Розпочати будівництво після погодження з архітектурним відділом органу місцевого самоврядування (сільської ради).
2. Власник помер, документи вціліли, майно знищене/пошкоджене:
- Визначається коло спадкоємців і в шестимісячний строк після смерті (на разі продовжили до 10 місяців) з моменту смерті подається Заява про прийняття спадщини до нотаріуса в даному нотаріальному окрузі. Разом із Заявою подаються:
- Довідка про останнє місце проживання спадкодавця,
- документи, які підтверджують родинний зв’язок із спадкодавцем,
- Свідоцтво про смерть спадкодавця.
- Отримати Довідку у нотаріуса про перелік спадкоємців.
- Подати Заяву на обстеження до органу місцевого самоврядування (сільської ради).
- Отримати Акт.
- Після видачі Свідоцтва про право на спадщину на пошкоджений (не знищений) об’єкт нерухомості зареєструвати заяву в ДІЯ або ЦНАПі (Центрі надання адміністративних послуг).
- Якщо будинок зруйновано, але є земельна ділянка, оформити спадщину лише на земельну ділянку, зробити Експертну оцінку для встановлення вартості знищеного майна і подати заяву про відшкодування за знищений будинок як спадкоємець/правонаступник. У разі відмови треба звернутись до суду і визнати своє право на відшкодування або репарації.
3. Власник живий, документи втрачені, майно знищене або пошкоджене:
- Отримати дублікати документів. Для цього необхідно знати ким видавався документ, який посвідчував право власності та звернутись до того органу. Якщо людина не пам’ятає, ким та коли видавалось, можна звернутись до БТІ (Бюро технічної інвентаризації) та отримати інформаційну довідку, в якій буде зазначено видавника правовстановлюючого документу, після чого звернутись до видавника із заявою про видачу дублікату. Якщо майно було зареєстроване після 2013 року, то можна встановити видавника, скориставшись ДРРПНН, звернувшись до нотаріуса чи до державного реєстратора.
- Після отримання дублікатів власник подає Заяву до органу місцевого самоврядування (сільради) на обстеження комісією пошкодженого/знищеного майна.
- Подає Заяву в ДІЯ або в ЦНАП.
- Отримує Акт обстеження.
Також можливо
- За бажання звертається до органів внутрішніх справ для відкриття кримінального провадження.
- За бажання залучає Експерта для визначення збитків і додаткової фіксації.
- За бажання після всіх обстежень повідомляє органи місцевого самоврядування про бажання провести капітальний ремонт.
- Якщо знищено майно і власник має бажання будувати нове, після проведення усіх вищезазначених обов’язкових процедур звертається до БТІ (Бюро технічної інвентаризації) з метою отримання Висновку про знищення об’єкту нерухомості та звертається до державного реєстратора з метою внесення запису про знищення майна та виключення запису про нього з ДРРПННМ.
- Розпочати будівництво після погодження з архітектурним відділом органу місцевого самоврядування (сільської ради).
4. Власник помер, документи втрачені, майно пошкоджене або знищене:
- Звернутись до нотаріуса з метою прийняття спадщини.
- Після заведення Спадкової справи отримати від нотаріуса Направлення для отримання дублікатів документів.
- Оформити спадщину і власник подає Заяву до органу місцевого самоврядування на обстеження комісією пошкодженого або знищеного майна.
Далі все йде в усталеному порядку
Нововизнаний власник:
- Подає Заяву в ДІЯ або в ЦНАП.
- Отримує Акт обстеження.
Також можливо
- За бажання звертається до органів внутрішніх справ для відкриття кримінального провадження.
- За бажання залучає експерта для визначення збитків і додаткової фіксації.
- За бажання після всіх обстежень, повідомляє ОМС про бажання провести капітальний ремонт.
- Якщо знищено майно (будинок), спадкоємець оформляє право власності на земельну ділянку, подає Заяву на обстеження до органу місцевого самоврядування (сільради), отримує Акт на (про) знищення, подає заявку в ДІЯ, після проведення усіх вищезазначених обов’язкових процедур звертається до БТІ (Бюро технічної інвентаризації) з метою отримання Висновку про знищення об’єкту нерухомості та звертається до державного реєстратора з метою внесення запису про знищення майна та виключення запису про нього з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно (ДРРПННМ). В разі відмови в органі місцевого самоврядування (сільській раді) або в ДІЇ щодо відшкодування необхідно звернутись до суду як правонаступник особи, яка мала право на відшкодування.
5. Власник зник безвісти:
- Звернутись до органів внутрішніх справ з відповідною Заявою про розшук особи, що безвісно відсутня
- Звернутись до органу місцевого самоврядування (сільради) з метою уточнення інформації по списках загиблих.
- Якщо є достатні підстави вважати, що людина за тих обставин, за яких зникла, скоріше за все померла, – отримавши лист з поліції звернутись до суду з метою визнання особи померлою.
- Після отримання рішення отримати Свідоцтво про смерть.
- Звернутись до нотаріуса і обрати той алгоритм, який підходить з вищенаведених.
__
Цей путівник (буклет) ЯК ДІЯТИ У НЕВАИРІШЕНИХ ПИТАННЯХ ВЛАСНОСТІ НА ПОШКОДЖЕНЕ ЖИТЛО став можливим завдяки підтримці Уряду Канади в рамках проекту «Голос жінок і лідерство – Україна», що впроваджується Українським Жіночим Фондом». Відповідальність за зміст інформації несе Луганська обласна правозахисна жіноча організація «Чайка».
Інформація, що представлена у виданні, не завжди відображає погляди Уряду Канади і УЖФ».
Відновлення пошкодженого чи зруйнованого житла: дорожні нариси того, як проходить на Бородянщині перший етап – оформлення документів
1 Вересня
Продовжуємо працювати над проєктом «Інформаційно-документальна допомога пенсіонеркам Бородянської ТГ по відновленню їх зруйнованого та пошкодженого житла» від Українського Жіночого Фонду за підтримки Уряду Канади.
*** Інформації про те, як правильно подати заявку і зафіксувати пошкодження, – дуже багато, вона зрозуміла і конкретніа На практиці на сьогодні ми можемо говорити про те, що процедура самої фіксації збитків, наприклад, в Бородянській ТГ, відбулася належним чином. Ті, хто знаходиться в громаді, хто повернувся, хто захотів, – практично всі подали заявки про пошкоджене та зруйноване майно внаслідок війни, щоб у майбутньому отримати компенсацію. Старости спрацювали добре в цьому напрямку Але ж заявку в ДІЮ дуже важливо подати, бо туди будуть підтягувати й самі акти та звіти з обстеження, щоб потім нараховувалася компенсація, хоч це буде і не скоро.
Жіноча організація “Чайка” допомагає жителям Бородянської територіальної громади в поданні документів на відновлення житла
2 Серпня
ДО уваги переселенців! Інформація по житлу! https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/495-2022-%D0%BF#Text
20 Травня
Шановні ВПО!
“Чайка” продовжує працювати по забезпеченню ВПО житлом.
Уважно перечитайте ці документи!
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/495-2022-%D0%BF#Text
З повагою, ЛОО “Чайка”
Актуально: Голодомор і нищення української родинно-побутової культури
12 Липня
Аннусова В.А., громадська діячка, краєзнавиця, дослідниця Голодомору, Дніпропетровська область, Україна
Голодомор і нищення української родинно-побутової культури
Про нищення української культури колективізацією і голодом буду говорити словами своїх односельців,які пережили цей жах та знайшли в собі сили і мужність щоб розповісти нам, збирачам усних спогадів, про ті події.
ДО 100-річчя з Дна народження А.Д. Сахарова. Стаття -спогад про те, що насправді було
22 Травня
ТАКИМ ЗАПОМНИЛСЯ НА ВСЮ ЖИЗНЬ
Написано 14 декабря 1090 г.- 30 лет назад.
«Таким и остался в памяти…»
Сахаров А.Д. До сторіччя з дня народжененя
Заливная, Луганск, 14.12.1990 г.
Написано 14 декабря 1090 г.- 30 лет назад.
«Таким и остался в памяти…»
Год назад не стало на земле Андрея Дмитриевича Сахарова – великого человека и гражданина.
Он мог бы прожить и дольше…
Людям так его не хватает.
Но ему не дали возможности жить дольше.
Его, секретного физика, замалчивали. Его, протестующего гражданина, ссылали. Его, народного депутата, останавливали. А он все шел и шел через зал к трибуне, говорил и говорил в лицо негодующему в своем невежестве, топающему и шикающему залу правду.
Таким и остался он в моей памяти: с ясным взглядом ребенка, с наивностью честного человека, с мудростью усталого старца. Впрочем, старцем он показался мне только в первый момент, когда я увидела его на заседании Межрегиональной депутатской группы.
Было это 9 декабря 1989 г. в здании на проспекте Калинина, 27.
…Если бы знать, если бы ведать, что через пять дней его не станет…
Просматриваю свои записи, сделанные на том заседании.
Вот обстоятельный доклад Ю.Н. Афанасьева, вот энергичная речь Б.Н. Ельцина. Вот мягкое, деловитое выступление Г.Х. Попова, решительное и ироничное – Н.И. Травкина. Школа демократии для нас, впервые попавших на этот праздник ума.
А вот – первая реплика Андрея Дмитриевича. Он предлагает включить в повестку дня вопрос об отмене Постановления Верховного Совета о продлении до 18 месяцев срока содержания под стражей во время проведения следствия. Он был верен себе, этот правозащитник. В горячие предсъездовские дни (накануне открытия 2-го съезда Народных депутатов СССР) его мысли были там, рядом со страдающими людьми. Тогда и показался он мне старцем: негромкий голос, усталый вид, согбенная фигура. И тут же, на этом заседании, его четкое, убедительное выступление. Было оно посвящено самому горячему на сегодня, в конце 1990 года, вопросу: о национально- государственном устройстве страны.
Каким же виделось оно великому гражданину?
Уже тогда он говорил о «срочной необходимости национально-конституционной реформы», иначе центробежные силы в государстве разрушат его. Разве сейчас мы не убеждаемся в справедливости его пророчества? Уже тогда было срочно. Сейчас, кажется, уже поздно.
Вот они, тезисы его выступления тогда:
- Самоопределение и равноправие наций.
- Новый Союзный договор.
- Срочное образование комиссии по национально-конституционной реформе на втором Съезде и вынесение проекта решения на третий Съезд народных депутатов.
- Субъектами Договора должны быть независимые республики-государства
- Вхождение в Союз только на основе референдумов по республикам.
- Республика – единственная национально-территориальная единица.
- Разработка предварительно до Договора новой союзной Конституции.
- С решением этого вопроса уложиться между тремя точками времени: 2-й Съезд, 3-й съезд, чрезвычайный съезд, иначе будет поздно.
- Тип устройства нового Союза – не федерация, а конфедерация.
Сейчас, через бурный год водоворота событий, поражаешься глубине сахаровской мысли: срочно, референдум, конфедерация .Кажется, опять опоздали и опять делаем не так. Не прислушались вовремя к умным речам, а в последний день его жизни не дали слова договорить.
Свое отношение к услышанному проекту я попыталась выразить на следующий день, в перерыве между заседаниями. Он обернулся ко мне, и я увидела, что он совсем не старик. Ясные, с искринкой, голубые глаза, приветливое лицо, уважительное внимание.
… Если бы знать, если бы ведать, что скоро его не станет…
Елена Георгиевна, его ангел-хранитель, пожаловалась, что, идя впереди человеческого мнения, «он на себя все шишки собирает». А через несколько дней он так и погиб, как в бою, идя впереди.
«…Я пошел отдыхать. У меня завтра трудный день. Предстоит трудный бой на Съезде», – последние его слова, дошедшие до этого мира. Внешне мягкий и беззащитный, Сахаров был решительным и мужественным человеком. На этом же совещании МДГ на следующий день разгорелась дискуссия о листовке с призывом провести двухчасовую общесоюзную политическую забастовку. Среди подписавших ее нескольких депутатов был и А.Д. Сахаров. Все понимали, что общесоюзной акции не получится, но все-таки пришли к выводу, что начинать когда-то надо. И действительно, через полгода шахтеры провели политическую забастовку, и это было воспринято с пониманием.
А тогда… Тогда встал Сахаров и, выйдя к трибуне, горячо защищал право на такую забастовку. «Забастовка – это наиболее четкая форма, однозначно выражающая мнение людей». «МДГ признает за своими членами право на политические акции в индивидуальном порядке… МДГ поддерживает предложение депутатов о проведении политической предупредительной забастовки… Ситуация со вчера изменилась[1]),мы должны встать против реакции …», – это политические и гражданские уроки Андрея Сахарова с того последнего в его жизни демократического совещания.
А далее – был второй Съезд, где он восставал, боролся против реакции. Он готовился к трудному бою на пятницу, 15 декабря. Но вечером в четверг его не стало. Не выдержало сердце человека, измученного неправедностью.
Неправедностью пытались умалить значение даже самой его смерти. В день похорон, в понедельник 18 декабря, съезд продолжал работу, как будто ничего не случилось. В день прощания, 17 декабря, время доступа к покойному во Дворец молодежи было ограничено властями с 12 до 17 часов. Но партократы просчитались: прощание затянулось далеко за полночь, где-то до трех часов утра. Пришли прощаться сотни тысяч людей. Были мороз, мокрый снег, вьюга, ко Дворцу вытянулась многокилометровая скорбная очередь. Люди шли и шли, мерзли на ветру и снегу. Став в очередь где-то в начале третьего, мы попали в зал, где был покойный Андрей Дмитриевич, лишь около 9 часов вечера. Море цветов, море горя. Сидит у изголовья Елена Георгиевна, отрешенная, ничего не видящая. Жена, оболганная нашей прессой, женщина, вынесшая тяготы гонения, как и ее великий муж. Еще несколько дней назад, быстрая и сметливая, она радовала своей энергией, а теперь окаменела в горе, как будто сама была не от мира сего.
Больше увидеть лицо Андрея Дмитриевича мне не пришлось. На следующий день его хоронили. Шла громадная процессия к Лужникам, там была намечена гражданская панихида. Как раз к тому времени властям удалось ущемить знаменитые митинги в Лужниках. Но их атмосферу все же удалось воспринять в тот день.
Вся площадь постепенно заполнялась народом. Мы со знакомыми москвичами, знавшими здесь каждую тропинку и каждый мост, пришли пораньше, чтобы быть поближе к трибуне. Кино- и фотокамеры, пресса, автобус телевидения, микрофоны… Все от края и до края заполнено народом. Стоит на трибуне с непокрытой седой головой Попов, рядом сильной волевой фигурой возвышается мрачный Ельцин (какой контраст с его искренней, обезоруживающей улыбкой, когда у него на душе спокойно!), не менее внушителен такой же грустный Афанасьев, весь в хлопотах Мурашов…
Люди стоят со знаменами, среди которых глаз особо выхватывает российский трехцветный и украинский жовто-блакитный флаги. Многие – с цветами, свечами, держат портреты Андрея Дмитриевича. И очень многие держат в поднятых руках крест-накрест перечеркнутую цифру «6».. Всем понятный знак: отменить 6-ю статью Конституции, закрепляющую право КПСС на безраздельное господство над страной. Требование, на котором настаивал и Андрей Дмитриевич.
Наконец, люди заволновались, – подходят! Но из-за большого скопления людей долго не удавалось пронести тело покойного поближе к трибуне. Напрасно старался у микрофона Попов, напрасно включалась в уговоры Елена Георгиевна – яблоку негде было упасть. Обращались к нарядам милиции, вместе с войсками спецназа и просто солдатами густо разделившим площадь на зоны и квадраты. Наконец, проход образовался. Тело вносили под звуки полонеза Огинского «Прощание с родиной».
После этого звучали речи – проникновенные, скорбные, прощальные. Читал стихи Евтушенко («Забастовка сердца»), брала за душу речь Станкевича («Прости нас, Россия»). Кратко и по-христиански проникновенно прозвучало выступление Собчака, горячо и звучно – Евдокии Гаер. Эти и другие депутаты прервали на пару часов свою работу на Съезде и пришли попрощаться с коллегой. Выступали сотрудники, знакомые, другие депутаты, зарубежные представители. Вот – личный представитель Валенсы, вот – представитель Италии, а вот – Ландсбергис, который на сегодня станет тоже почти зарубежным представителем. Проезжавшие по насыпи поезда давали прощальные гудки.
Снег под ногами проседал и таял не от тепла – от давления такой массы людей. И мы, вытягиваясь на цыпочках, чтобы через головы людей видеть трибуну, чуть переступали в сторону, на еще не просевший слой снега, чтобы быть повыше.
Много славных имен и лиц в тот скорбный час прошли перед нами. Слезы закипали на глазах. В один из моментов стадион замер, сердца всех бились, как одно. Все молча подняли руки на вопрос выступавшего Гавриила Попова: «Я вижу, многие из вас держат перечеркнутую цифру «6». Надо понимать, что это – требование включить в повестку дня Съезда вопрос об отмене статьи 6 Конституции. Правильно? Тогда кто «за» – прошу поднять руку» До самого края, до самой насыпи поднялся лес рук. «Спасибо», – ответил Попов. Тогда даже поставить об этом вопрос, даже поддержать его столь своеобразным народным референдумом – был подвиг. И мы, незнакомые люди, объединенные этой смертью, почувствовали объединение и общей идеей противостояния тоталитаризму.
Увозили Андрея Дмитриевича со стадиона под звуки «Адажио» Альбинони. Елена Георгиевна сказала в микрофон: «Звучит «Адажио» Альбинони. Андрей Дмитриевич очень любил эту мелодию». И до меня дошло тогда, что это был высококультурный человек. Не каждый ученый, физик доберется до итальянской мелодии 18-го века.
Да, ушёл из жизни незаурядный человек.
Физик и знаток музыки. Создатель водородной бомбы и борец за мир. Лауреат Нобелевской премии и изгнанник у себя дома. Трижды Герой Социалистического Труда и правозащитник. Неполитик и депутат. Беззащитный в своей искренности человек и далеко смотрящий вперед гражданин.
Гражданин страны, погубившей его раньше времени.
Но погиб ли он?
Его слова об Афганистане через полгода стали мнением всего народа, важным политическим шагом государства. Его мысли о реформе страны становятся задачей сегодня. Его надежды на переустройство общества станут реальностью завтра. Его слова, слова одиноко идущего к трибуне человека, упали на благодатную почву. Душа народа просыпается. Это то, что удалось мне высказать ему в ту незабываемую короткую встречу.
А он говорил мне о необходимости объединения демократических сил. Если бы знать, что несколькими днями позже эти слова для меня приобретут характер политического завещания…
Если бы знать…
Заливная, Луганск, 14.12.1990 г.
Речь идет о Пленуме ЦК КПСС 9.12.1989 г., где произошел, как рассказал вернувшийся с Пленума Б.Н. Ельцин, правый поворот. Реакция пошла в наступление именно тогда. Сейчас это все очевидно. Б.Н. Ельцин и МДГ правильно оценили ситуацию – авт..[1]
Речь идет о Пленуме ЦК КПСС 9.12.1989 г., где произошел, как рассказал вернувшийся с Пленума Б.Н. Ельцин, правый поворот. Реакция пошла в наступление именно тогда. Сейчас это все очевидно. Б.Н. Ельцин и МДГ правильно оценили ситуацию – авт..[1]
Житлові проблеми ВПО треба вирішувати передусім державі
5 Квітня
Житлові проблеми ВПО треба вирішувати передусім державі
(за результатами соціологічного дослідження у різних регіонах України)
«Ми тут опинилися у біді, а де держава?
Давайте об’єднаємося, щоби це питання
розглядали з державних позицій»
/ВПО при опитуванні/.
ЄСПЛ про компенсацію ВПО за втрачене житло
29 Жовтня
ЛОО “Чайка” продовжує займатися питаннями прозорості житла для ВПО. Одним з шляхів підвищення прозорості використання коштів на житло є компенсація за втрачене житло самій внутрішньо переміщеній особі.
Останні коментарі