Публікуємо наші доповнення до запитань до Звіту Уряду перед ООН щодо виконання в Україні у 2018 році Міжнародного Пакту про економічні, соціальні і культурні права.

Проект до урядуУкраїна, як і інші країни, періодично звітує перед ООН про виконання взятих на себе зобов’язань згідно з рекомендаціями інших членів ООН щодо дотримання прав людини. Це один з міжнародних документів моніторингу дотримання прав людини в Країнах – членах ООН.
У даній статті йдеться тільки про один Документ з цілого пакету Міжнародних документів про права людини, дотримуватися яких беруть на себе зобов’язання Держави – учасниці ООН, а саме, про Міжнародний Пакт економічних, соціальних та культурних прав (МПЕСКП, Пакт)

Моніторинг виконання міжнародних правил і дотримання стандартів проходить так, що держава збирає інформацію, що саме робиться в країні на виконання Пакту та на виконання рекомендацій, даних цій країні на основі її звіту іншими країнами – членами ООН.

Останній, 6-й звіт щодо виконання рекомендацій по виконанню Міжнародного Пакту економічних, соціальних та культурних прав Україною, відбувся у 2014 році.

Зараз ми на порозі сьомого звіту. За час, що пройшов, з’явилися нові проблеми. З них найголовніша – війна на Сході України, що супроводжується масовими порушеннями прав людини громадян України, також супутніми війнам негативними зрушеннями в економіці, суспільстві.

Тому роботи і нових завдань буде багато. На даний час Уряд готує Національний звіт. Громадські організації теж вивчають ситуацію і ставлять перед Урядом конкретні питання по звіту.

МИ, громадські організації, визначились, хто по якому розділу буде розробляти питання до Звіту Уряду, які не відпрацьовані у сфері реального забезпечення економічних, соціальних і культурних прав людини в Україні.

ЛОО «Чайка» глибоко займається декількома напрямками захисту прав людини.
У даному випадку ми взяли на себе 2 напрямки: 1) інтеграція ВПО через житло; 2) реалізація права трудящих на створення незалежних профспілок і захист прав їх членів.
Обидва питання актуальні, ситуація по них загострилася, справжні реформи без їх вирішення не відбудуться.

Які питання ми ставимо перед Урядом для їх вирішення, використовуючи механізм Міжнародного моніторингу дотримання прав люди в Україні?

Наведемо текст подання питань до Уряду у згаданих сферах прав людини.

Пропозиція доповнити звіт нерозкритими темами і важливими питаннями:

Перше.

Стаття 8. Права профспілок. Стаття 2. Недискримінація:

Стаття 8 МПЕСКП, ч.1 а) проголошує «право кожної людини створювати для здійснення і захисту своїх економічних та соціальних інтересів професійні спілки і вступати до них на свій вибір при єдиній умові додержання правил відповідної організації. Користування зазначеним правом не підлягає жодним обмеженням, крім тих, які передбачаються законом і які є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах державної безпеки чи громадського порядку або для захисту прав і свобод інших»

Статею 5 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»

«забороняється будь-яке обмеження прав чи встановлення переваг при укладанні, зміні або припиненні трудового договору у зв’язку з належністю або неналежністю до профспілок чи певної профспілки, вступом до неї або виходом із неї».

Ст.2 Пакту проголошує:

«Держави, які беруть участь у цьому Пакті, зобов’язуються гарантувати, що права, проголошені в цьому Пакті, здійснюватимуться без будь-якої дискримінації щодо раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, майнового стану,
народження чи іншої обставини».

В Україні діє Закон « Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» , дія якого поширюється також на сферу трудових відносин (ст.4);

Незважаючи на достатню правову базу, .в Україні з боку адміністрації підприємств всіх форм власності порушуються права громадян на створення профспілок для реалізації і захисту їх економічних і соціальних інтересів; також гарантовані законодавством права профспілок, їх членів, особливо профспілкових активістів і членів виборних профспілкових органів, які піддаються дискримінації з боку виробничої адміністрації.

Особливо жорсткі перепони з боку адміністрацій підприємств і організацій всіх форм власності створюються при заснуванні т.з. незалежних профспілок, а діяльність їх виборних органів зустрічає опір з боку адміністрацій в формі невизнання їх рішень, порушень гарантій діяльності профспілок.. Більша частина осіб на виборних посадах в таких профспілках дискримінується шляхом незаконного звільнення їх з роботи, невиплат зарплати, незаконних стягнень та ін.

Такі факти мали місце протягом 2018 р. в ПАТ ДТЕК «Павлоградвугілля», з приводу незаконних звільнень членів виборних профспілкових органів відбулися і ще відбуваються судові процеси. , ,

Питання:
1) Які заходи вживаються державою щодо забезпечення свободи громадян на створення незалежних профспілок на підприємствах всіх форм власності, включаючи приватні?
2) Які заходи вживаються державою щодо запобігання та протидії дискримінації членів незалежних профспілок та представників виборних органів незалежних профспілок?

* * *
Друге:

Стаття 11. Достатній життєвий рівень. Стаття 2. Недискримінація (по ВПО):

Стаття 11 Пакту проголошує:

1. Держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожного на достатній життєвий рівень для нього і його сім’ї, що включає достатнє харчування, одяг і житло, і на неухильне поліпшення умов життя. Держави-учасниці вживуть належних заходів щодо забезпечення здійснення цього права, визнаючи важливе значення в цьому відношенні міжнародного співробітництва, основаного на вільній згоді.

Щодо внутрішньо переміщених осіб в Україні це право порушується з боку держави.
Станом на серпень 2018 р. в Україні перебуває понад 1, 5 млн. зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб, 80% яких перемістилося до великих міст і головним чином до областей з розвинутою промисловістю, де вони легше можуть знайти собі роботу за спеціальністю.
Протягом 4 років війни для ВПО проблемою №1 стало питання постійного житла.
Прийнята 16 грудня 2015 року Комплексна державна програма щодо підтримки, соціальної адаптації та реінтеграції громадян України, які переселилися з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції в інші регіони України, на період до 2017 року, затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 1094, протягом 2016-2017 років так і не була профінансована, а на наступні роки не продовжена. Ця програма не виконана в цілому, як і в частині забезпечення житлом.
Прийнята 15 листопада 2017 р замість вищезазначеної державної комплексної програма «Стратегія інтеграції внутрішньо переміщених осіб та впровадження довгострокових рішень щодо внутрішнього переміщення на період до 2020 року», (Розпорядження Кабінету Міністрів України №909-р ) протягом відведених 3 місяців і аж станом на серпень 2018 р. так і не була підкріплена Планом заходів з реалізації Стратегії.
До проекту плану заходів реалізації Стратегії так і не були включені питання щодо житла, які містилися у зазначеній вище Програмі, незважаючи на вимоги громадськості.
Деяким паліативом стала Програма пільгового іпотечного кредитування ВПО «Доступне житло». Ця Програма залишається недоступною для більшої частини ВПО, які неплатоспроможні за причини втрати свого майна і своїх активів, а також з інших причин (інвалідність, хвороби, діти-сироти, старечий вік, самотність і т.д.)
З огляду на бездіяльність центральних органів влади, органи місцевого самоврядування не проявляють належної активності щодо вирішення житлового питання для ВПО на місцях
Таким чином, проблема постійного житла для ВПО в Україні системно не розв’язується, незважаючи на те, що ситуація з житлом загострюється, викликає соціальне напруження не тільки в середовищі ВПО, але і в місцевих громадах, в суспільстві в цілому, і стає не тільки предметом нагального прийняття довгострокових рішень, але й помітною гуманітарною проблемою з тенденцією до посилення, також загрозою соціальному миру в Україні.

Питання:
1) Коли буде затверджено і впроваджено План заходів щодо реалізації « Стратегії інтеграції внутрішньо переміщених осіб та впровадження довгострокових рішень щодо внутрішнього переміщення на період до 2020 р.» ?

2) Чи буде в найближчий час (до 2020 року) розроблено і впроваджено Державну цільову програму забезпечення постійним житлом тих внутрішньо переміщених осіб, які не мають змоги вже протягом 5 років і не мають намірів повернутися назад на місця попереднього проживання?

3) Чи планує Уряд вирішити протягом 2018-2019 років питання забезпечення частини економічно неспроможних внутрішньо переміщених осіб соціальним житлом?

4) Чи буде Уряд сприяти органам місцевого самоврядування у вирішенні проблеми забезпечення внутрішньо переміщених осіб житлом в населених пунктах їх переміщення, оскільки частина питань створення житла підпадає під компетенцію Уряду та його адміністрацій на місцях, як наприклад, проведення ліній електропередач, газу, постачання води, впровадження енергозберігаючих технологій, тощо?

Контактна особа:
Лариса Заливна,
голова правління ЛОО «Чайка»,
тел. 066 766 99 31