Думка ВПО про своє життя без житла

В рамках реалізації проєкту “Прозорість житла для ВПО” ми шукали відповіді, що робити, в якому напрямку можна реально вирішити питання житла для ВПО. Провели соціологічне дослідження. Авторка – соціологиня Бікла Олена. Перед тим, хто прочитає цей звіт. постане все життя, вся спільнота ВПО з її планами, сподіваннями, щирістю. Багато мудрих думок. Нас найбільше цікавило те, наскільки житло, що пропонує держава, відповідає потребам ВПО. Ну наприклад, чому модульні будиночки стоять без людей або чому в селі не кожний пустий будиночок дадуть придбати переселенцю за допомогою від державного фонду. А яке житло держава збирається надавати людям з інвалідністю чи людям похилого віку? І багато ще чого… ВПО, колеги, ми вам вдячні за те, що не здаєтесь перед труднощами життя. Буде ще на нашій вулиці свято.

Отже, ЗВІТ( видалені персональні дані, технічні деталі).

Сам звіт – повністю

Здійснено в рамках проекту за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Supported by the Democracy Commission Small Grants Program of the U.S. Embassy to Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВПО ЖИТЛОМ

ЗВІТ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

В РАМКАХ ПРОЄКТУ «БЮДЖЕТНИЙ СКАНЕР ЖИТЛА ДЛЯ ВПО»

серпень – вересень 2020

Актуальність дослідження. Забезпечення ВПО житлом є рішенням більшості проблем переселенців. Адже після придбання житла переселенець стає вже повноцінним членом громади, і держава припиняє йому виплачувати соціальну допомогу за оренду житла. Тимчасові заходи такі, як надання ВПО кімнат в санаторіях і гуртожитках, будівництво модульних містечок не вирішили проблему, а лише частково знизили напругу в суспільстві.

Навіть державні програми не є ефективними, оскільки вони не вирішують проблему забезпеченості житлом ВПО на будь-який зачущий відсоток від загальної кількості ВПО, які потребують житло. Результати роботи державних житлових програм не є оптимістичними, особливо із урахуанням тих коштів, які виділяються щорічно з бюджету.

Поряд із фінансовою забезпечіністю дії державних житлових для ВПО є проблема прозорості фінансування будівництва, або ремонту чи реконструкції житла для ВПО.

Задля здійснення оцінки прозорості житла для ВПО ГО «Чайка» було розпочато проєкт «Прозорість житла для ВПО» за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні, який реалізується в обраних локаціях в Луганській, Тернопільській, Одеській, Київській областях, у місті Київ. Вони збалансовано представляють політичну географію України з різними підходами до вирішення проблеми, охоплюють понад 30% ВПО.

Мета даного проєкту – посприяти розв’язанню житлової проблеми ВПО шляхом досягнення прозорості фінансування будівництва (ремонту, реконструкції) житла для ВПО за допомогою методу сканування бюджетних витрат на створення житла для ВПО, як постраждалих від війни осіб. В рамках цього проєкту і проводиться соціологічне дослідження.

Предмет дослідження – можливості та обмеження у забезпеченні ВПО житлом через призму Експертної думки та думки самих ВПО.

Об’єкти дослідження – Експерти з житлових питань для ВПО та самі ВПО.

Мета: виявити можливості та обмеження забезпечення ВПО житлом.

Завдання:

уточнити потреби ВПО у житлі;
проаналізувати ефективність державних житлових програм для ВПО;
схарактеризувати діалог між владою та ОГС у вирішенні питань з житлом для ВПО;
протестувати сприйняття ВПО Закону про компенсацію житла.

Період проведення дослідження: серпень – вересень 2020 року.

Географія визначена умовами проєкту: м. Київ, м. Вишгород, м. Одеса, м. Тернопіль, м. Сєвєродонецьк.

Особливості дизайну дослідження зумовлюються дизайном самого проєкту «Прозорість житла для ВПО» за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Для отримання інформації стосовно вирішення житлової проблеми ВПО були використані дані з Експертних інтерв’ю та фокус-групових дискусій.

Методи дослідження: Експертні інтерв’ю та фокус-групи.

Формування вибірки також зумовлено проєктними завданнями та бюджетом.

Екпертне інтерв’ю. Учасник Експертного інтерв’ю – представники місцевої влади, які залучаються, або були залучені до прийняття рішень щодо житлових питань ВПО у місті. Тривалість зустрічі 2 години

Учасники фокус-груп (загальна кількість учасників – 40 осіб). Тривалість: 2 години.

Портрет учасників фокус-груп

Статус учасника	чоловіки	жінки	разом
Представник/ця соціально вразливих груп населення, одинокі жінки / чоловіки з дітьми	1	1	2
Представник/ця осіб – пенсіонерів	1	1	2
Представник/ця малого та середнього бізнесу	1	1	2
Представник/ця осіб, які працюють в бюджетній сфері	1	1	2
ВПО, які мають статус учасника АТО	1	1	2
Разом	5	5	10

Вік учасників: 35 років та старші. Освіта – не має значення.

Інструменти дослідження: гайд для Експертного опитування (див. додаток 6) та гайд дл проведення фокус-груп (див. додаток 4, 5).

Організація проведення дослідження: дослідження було проведено з 1 серпня по 30 вересня 2020 р. і складалося з таких етапів: розробка дизайну й методології дослідження, польовий етап, підготовка й написання звіту.

Обмеженнями дослідження була можливість запровадження карантинних дій на період пандемії в визначених локаціях, а також ризик на захворювання.

РОЗДІЛ 1. ПОТРЕБИ ВПО У ЖИТЛІ

МЕТАФОРИ ЩОДО ПРОБЛЕМ ЖИТЛА: ВПО ТА ЕКСПЕРТИ

Метафори щодо проблем житла для ВПО такі, що описують актуальність, маштаб проблеми, інституційну та особисту відповідальність за те, що відбувається, вплив та наслідки проблеми. Здебільшого метаформи респондентів та Експертів описують бездіяльність держави.

актуальність проблеми
	важливість	· «очень серьезная проблема» [Светлана, Київ]
	у часі	· «проблема біженців на Сході України вже настільки застаріла, що на цей час перетворилася в хронічне захворювання» [Віра, Київ] · это хождение по кругу… это пустая трата времени…» [Петро, Сєвєродонецьк]
маштаб проблеми
	в рамках країни	· «це є значна проблема» [Експерт, Тернопіль] · «це дуже велика проблема» [Експерт, Вишгород] · «глобальная проблема» [Олексій, Київ] · «перемога нашої України, а потім житло» [Наталія, Київ]
інституційна відповідальність за невирішеність проблеми
	образа на державу (бездіяльність, відсутність уваги / політичної волі до вирішення проблеми, корупція, використання проблеми у власних інстересах державних діячів)	· мы здесь оказались в беде, а где государство? [Надія, Сєвєродонецьк] · «проблема, ніякого рішення від держави немає» [Вадим, Київ] · «по данным ООН переселенцев более 1500 млн., цифра колеблется от месяца к месяцу… Полтора миллиона вынужденных переселенцев – это при самых оптимистических прогнозах 600-700 тысяч семей, для того, чтобы рассчитать, что на каждую семью нужна квартира. Тебе как государству нужно одномоментно решить – это только количество квартир… – надо еще построить город, чтобы решить эту проблему… А теперь представь, что у нас остановилось время, у нас есть ресурсы, нам нужно построить город Одессу, где есть рабочие места, инфраструктура, транспорт… Представьте, что город Одесса распылилась по нескольким городам, где сложно найти работу, поскольку поиск работы было первой задачей тех переселенцев, которые выезжали с тех мест… Теперь надо говорить еще о том, что часть людей как ресурс самостоятельно решили проблему, не ожидая решения от государства… Первая волна… пытались решить селить людей в общежития Херсон, Донецкой, Луганской области, тогда международная помощь помогала реконструкции, Северодонецк, Краматорск… общежитие… это временное жилье… стандарты жизни и стандарты жилья в общежитии, поэтому, если говорить, что если человек живет в общежитии и его проблема решена… нельзя так говорить» [Експерт, Київ] · «много говорится, ничего не делается» [Ірина, Одеса] · «коррумпированное отношение ко всем средствам, которые поступают переселенцам от иностранных фондов» [Володимир, Одеса] · «всё, что нам давали, скорее всего было кем-то разворовано, а нам остались какие-то крупинки» [Наталія, Одеса] · «разворовали всё, что можно было сделать для нас» [Наташа, Одеса] · «спасение утопающих дело рук самих утопающих, спасибо, помогают друзья» [Микола, Київ]
індивідуальна відповідальність
	нерозуміння того, що відбулося	· «это все мираж» [Людмила, Сєвєродонецьк]
	як долі	· «… рулетка» [Петро, Сєвєродонецьк]
вплив
	на особистість	· «очень эмоционально тяжелая проблема, ничего не могу сказать, одни маты» [Тетяна, Одеса] · «враження, що на тебе щось давить постійно, безперервно кожного дня і давить і давить, і давить» [Микола, Київ]
наслідки
	втрата капіталу – домівки, роботи, родинних та дружніх зв’язків, відчуження від малої батьківщини	· «разоренный муравейник, муравьи без муравейника жить не могут» [Віра, Київ] · «большие корни уже разрушены» [Експерт, Сєвєродонецьк] · «точка невозврата уже прошла» [Експерт, Сєвєродонецьк] · «свой на чужой территории» [Експерт, Сєвєродонецьк] · «свой на чужой территории» [Експерт, Сєвєродонецьк]

СФЕРИ, ЧУТЛИВІ ДО ДИСКРИМІНАЦІЇ ВПО: утиск прав, зневага

Дискримінація зі слів значної більшості респондентів дорівнюється представниками ВПО як ненадання, або надання з перешкодами вигід (вимоги надати документи з непідконтрольних територій, затребуваність додаткової ідентифікації через вимогу надати додаткові документи, які не вимагаються від жителів інших областей) «з боку держави та місцевої влади», а також образливе ставлення представників влади різного рівня, в тому числі тих, які безпосередньо контактують з переселенцями, із прямим та непрямим звинувачення їх в ситуації на Сході. Таке ставлення змушує деяких переселенців з Донецької та Луганської областей приховувати свою належність до певного регіону.

Загострене відчуття образи та неналежне надання державних послуг також спонукає респондентів сприймати прояви людської злості, але здебільшого зневаги, а також неетичного поводження на робочому місці деяких представників органів влади та установ з надання державних послуг як дискримінацію з боку держави. В даному випадку слід говорити про недбайливе виконання дотримання етики держслужбовця та неналежне виконання послуг, на яке не вплинула держава, а, навпаки, своїм ігноруванням непрямо підтримала таку «скриту» дискримінації по відношенню до ВПО:

«Безусловно, я сталкивался с дискриминацией. Через все это уже прошел, начиная с 2015 года. Не устраивает обеспечение переселенцев социальными выплатами, база социального жилья отсутствует, поскольку базируется на коррупции и на злоупотреблении местных чиновников. А тем людям, которые хотят выйти из этой помойной ямы, руку помощи не дают. Это пульсирующая рана нашей страны, она не заживает, не становится меньше, её оставили на самопроизвол. Власть обесценивает жизнь переселенцев и ещё есть какая-то зависть со стороны людей. Мол, почему вы должны жить лучше, чем некоторые другие члены громады» [Володимир, Одеса]
«У сфері здоров’я вимагають зазвичай шалені гроші за надання послуг. Сам через це пройшов, оскільки я учасник бойових дій, ще й чорнобилець. І ще стався неприємний інцидент, коли сину в гімназії забули видати медаль «За жертовність та любов до України». Не хотіли вручати медаль, а потім заявили: «Та ми просто забули». З транспортом також велика проблема. Є один маршрут, який сполучає Київ та Вишгород. На цих автобусах змушують платити, кажуть: «Плати як всі». Також часто хлопцям, які воювали, безпідставно не видають посвідчення учасника бойових дій. Навіть мені не видавали» [Володимир, Вишгород]

Говорити про державну політику, яка цілеспрямовано та прямо спрямована на дискримінацію жителів Донецької та Луганської областей, чи навряд можна, але ігнорування державою цієї проблеми, в т.ч. представниками влади та установ з надання державних послуг, є непрямим проявом такої дискримінації:

«З боку громади не бачив дискримінації, тільки з боку держави. Я вже тут 7 років, тут і пішов на пенсію і займався бізнесом, не бачив жодної дискримінації з боку людей» [Леонід, Тернопіль]
«Я не відчуваю дискримінації з боку громади, але відчуваю дискримінації з боку держави» [Віра, Тернопіль]
«На нас наживаются. Дискриминации не почувствовала, мне даже кажется, что я пользовалась этим, я получила 2 гранта для бизнеса. Ворота везде открыты, но получить своё жильё все равно невозможно» [Наташа, Одеса]

Однак цікаве зауваження деяких (абсолютно нечисельних) респондентів про вдсутність відчуття у них дискримінації, пояснюючи, що ця ситуація просто відображає ставлення членів приймаючих громад «до інакшості» жителів Донецької та Луганської областей:

«в отношении жилья – соседи помогали, нет дискриминации» [Людмила, Сєвєродонецьк]
«не можу сказати, що є дискримінація, але є певні «убеждения», до таких людей міняється відношення, інакше до тебе ставляться. Про якісь певні сфери сказати не можу, оскільки довгий час знаходжуся в декреті, тобто використання мови і відношення як до донецької» [Наталія, Тернопіль]
«я по-іншому до цього ставлюся, оскільки я крім того що переселенка я і дружина загиблого. Я рада, щоя жива, руки-ноги на місці і все» [Тетяна, Тернопіль]
«я об’їздив всю Україну… Є такі люди з переселенців, які зробили, щоб погано відноситься до переселенців… Кустанайська – це як приклад» [Микола, Київ]
«я пенсіонер, дискримінації на собі не відчував. Одна проблема у мене – це житло. У мене був зруйнований будинок в 2014 році. Я подав в Тернопільський міський суд заяву на те, щоб визнали, що я потерпілий, але суд навіть не захотів розглядати мою справу. Сказали – присилайте у Київ. Крім того, коли я приніс свої документи в суд, мені в прийомній з таким подивом сказали – «Що, хочете щоб вам Тернопіль безкоштовно житло надав?». Моя справа вже знаходиться в суді із 2017 року» [Олександр, Тернопіль]

Причини дискримінації зі слів респондентів (з боку членів приймаючих громад):

недовіра /підозрілість апріорі/ острах щодо надійності орендаря-переселенця / працівника-переселенця через існуючий міф, що саме жителі Донецької та Луганської областей «позвали русский мир», перенесення відповідальності за початок окупації на переселенців;
ризик-профіль жителів Донецької та Луганської областей мав негативні оцінки через відсутність постійного місця проживання, неформального статусу «перекати поле»;
прецеденти з деякими переселенцями щодо оплати за житло, коли стосувалося матеріальної відповідальності на роботі;
ментальні відмінності, чим далі від Донецької та Луганської областей, тим більше це мало/має вплив;
зубожіння / неплатіжездатність переселенців, оскільки змушені були раптово залишити домівки;
упереджене ставлення представників приймаючих громад до «інших», які «понаїхали», в т.ч. із трансляцією такого ставлення на робоче місце.

Прояви дискримінації здебільшого відчуваються респондентами під час оренди житла у представників приймаючої громаади та при отриманні послуг у здебільшого державних установах, в сфері освіти, під час працевлаштування, звернення до органів влади по допомогу, відсутність виборчих прав. Але найчисельніші випадки відчуття дискримінації – під час отримання державних послуг:

оренда житла	· «Так, вважаю, що були такі моменти. Люди хочуть зняти якусь квартиру… все... прописка… тобі на це звертають увагу…» [Надія, Київ] · «Я також стикалася, це було в 14-му році. Нам рієлтор житло не хотіла надавати, тому що вважала, що донецьким не треба здавати житло» [Світлана, Київ] · «сложно было найти жилье… многие отказывали, но потом благодарили, когда съезжали с квартиры (2014, 2016, 2017 гг.)» [Катерина, Сєвєродонецьк] · «сняли через мою сестру, потому что она киевлянка, …мы скрывали, что мы переселенцы» [Катерина, Сєвєродонецьк] · «приходилось брать справку в организации, в которой работала, о том, что я платежеспособная» [Катерина, Сєвєродонецьк] · «в 2014 году переселенцев бесплатно селили на какое-то время, на две-три недели» [Марина, Сєвєродонецьк] · «луганчанам да, легче снимать жилье, говорят, вот луганчане платежеспособные, а я из Попасной, приоритет луганчанам» [Марина, Сєвєродонецьк] · «Было трудно найти жильё, не хотели сдавать переселенцам. Объяснили тем, что когда заехали переселенцы с Крыма, то часто люди или воровали что-то, или не оплачивали, или даже захватывали имущество. Поэтому бояться сдавать переселенцам» [Світлана, Одеса]
відносини з місцевими жителями	· «в принципе у людей (местных) было доброжелательное отношение… когда узнавали, что переселенцы… продуктами помагали (2014 год») [Надія, Сєвєродонецьк] · «у кожному стаді свої вівці» [Михайло, Сєвєродонецьк] · «переселенцы у нас в городе не считаются какими-то изгоями, неполноценными, а отдельные случаи бывают» [Сергій, Сєвєродонецьк] · «с 2017 года местные жители стали осторожничать к переселенцам… если в 2014 года все обирали вещи, волонтерили, продукты собирали… мы проехали многие села (возле Северодонецка), с председателями местных советов, искали, где пустые дома, и когда люди прибывали, у них уже было предложение… выложились на 140%, чтобы помочь… вот если квартира, обычно деньги берут наперед, а какие тут возможности (в 2014 году)… брали на квартиры, люди жили, а потом люди (переселенцы) не платили 2-3 месяца…» [Надія, Сєвєродонецьк] · «Они отличаются, тех, которые не пережили обстрелы, от северодончан, у ВПО обострённое чувство справедливости, переживание за будущее Украина, больше вовлеченность» [Екперт, Сєвєродонецьк]
отримання послуг / нотаріус	· «Також стикалася, коли нотаріус відмовився реєструвати там якісь документи нашої громадської організації. Нотаріус вважала, якщо зареєстрована організація в Донецьку, то не можу правочино здійснювати нічого в Україні» [Світлана, Київ]
отримання послуг / ЦНАП / паспортний стіл	· «відбувається постійно… паспорт швидко ніхто не зробить» [Олексій, Київ] · «загранпаспорт, я тоже стикалася» [Світлана, Київ] · «Зробити паспорт – це була проблема… треба було вклеювати картку і це робилося довго, коли проходив співбесіду» [Вадим, Київ] · «У меня проблемы с паспортом. Я так и не смогла получить ID паспорт. У меня нет подтверждающих документов, что я – это я» [Тетяна, Одеса] · «Поменять старый паспорт на ID очень большая проблема. Я ждала 3 месяца, хотя заплатила за срочный паспорт за 10 дней. Не хотели выдавать паспорт, говорили, что вдруг мой паспорт фальшивый, я же привезла его с неподконтрольной территории, хотя и предоставила все справки» [Ірина, Одеса]
отримання послуг / податкова інспекція	«Потім був випадок – оформлювали податкові ключі, які були видані в Маріуполі як громадській організації, яка зареєстрована в Донецьку і переїхала в Київ. Коли реєстрували ключі, мені співробітник податкової сказав: «Захарченко нехай консультує». Ну потім розібралися, тому що я поскаржилася. Також я прийшла страховку для виїзду за кордон робити… жінка (співробитниця) побачила, що я зареєстрована в Донецьку, спитала: «Як там ваш уряд поживає?». Я спитала, що ви маєте на увазі?… Останні два роки жодних випадків не було, лише випадки, коли прийшла в соціальні служби брати довідку ВПО, затягували довідку, пока я не попросила дати обґрунтовану відповід» [Світлана, Київ]
отримання послуг / Пенсійний фонд	· «чтобы получить пенсию по выслуге лет, мне нужно поехать в Донецк в ДНР и привести документы о работе. Я живу в Украине. Почему я должна доказывать всегда… сейчас получаю пенсию по инвалидности самую низкую, но ехать в Донецк не буду…» [Наталія, Київ] · «Під час пошуку житла у мене також була така ситуація, коли мені треба було взяти справку з Донецька. Але ж там була печатка ДНР, для оформлення пенсії» [Олексій, Київ] · «Не выдали пенсию мне и моей жене с 2014 по 2016 год. Сказали, что горисполком дал указание не выдавать пенсии. Также не дали статус переселенца. «Какой ты переселенец, если ты сам решил уехать оттуда?»- так мне ответили в горисполкоме. Еще не хватает помощи с жильем» [Михайло, Вишгород] · «Я перетинала кордон в Луганській чи Донецькій області і за це забрали пенсію у мене, і в мого чоловіка. Тільки через юристів мені виплатили пенсію» [Вікторія, Вишгород] · «Я виїжджав так би мовити в Донецьку та Луганську область мене зняли пенсію хоча я казав що мій портрет висить там як найбільший злочинець навіть через три роки не повернули пенсію сказали щоб звертався в суд» [Володимир, Вишгород] · «В мене також схожа ситуація. За те, що я виїжджав в Донецьку та Луганську область, з мене зняли пенсію. Хоча я казав, що мій портрет висить там як найбільшого злочинця. Навіть через три роки після інциденту не повернули пенсію. Сказали, щоб звертався до суду» [Володимир, Вишгород] · «Я был добровольцем. Моя жена и ребенок находились тут. Стал на учет, подал заявление на землю, сказали взять справку форму 3, которая делается в жеке по старому месту жительства. Я показал постановление, где указывается, что форма 3 ненужна. Нехотя сотрудник, Кузнецовая, кое-как согласилась. Меня поставили на учет, но пришлось пройти семь кругов ада» [Михайло, Вишгород] · «З дискримінацією у широкому сенсі я не стикався, але Пенсійний фонд завжди робить якийсь перепони. Потрібно ставати на облік, з’являтися там кожні півроку, постійно з₴являтися в Ощадбанку для продовження реєстрації пенсійної картки. Я заробив свою пенсію в Україні, чому до мене має бути якесь інше відношення?!» [Олександр, Вишгород] · «З дискримінаціэю у широкому сенсі я не стикався але Пенсійний фонд завжди робить якийсь перепони потрібно здавати на облік з’являтися кожні півроку в пенсійному фонді я заробив свою пенсію в Україні чому до мене Має бути якесь інше відношення» [Олександр, Вишгород] · «Всі виплати перевели на Ощадбанк. Дуже складно було зареєструвати карточку і мене дуже це бісило. Всі соціальні виплати мають проходить тільки через Ощадбанк. Я вважаю це дискримінацією. Лише картки цього банку не обслуговуються ні в одному іншому банкоматі» [Наталія, Вишгород] · «Не дают пенсию мне и моей жене з 14 по 16 года не сказали что горисполком дала указание видавати пенсии еще нужно хватает помощи с жильем помогает поскольку дали статус не пишется а переселенца а если переселенец ти сам решил уехать оттуда так мені ответили в горисполкоме» [Михайло, Вишгород]
отримання послуг / органи соціального захисту	· «мне социальный работник сказала, если вы тут живете, значит, вам тут выгодно жить… Я пошла, слезами умывалась» [Катерина, Сєвєродонецьк] · «наняла скорую помощь, наняла двох таксистов, чтобы маму привезти и зарегитрировать как переселенку, мама была тогда после инсульта, она 5 часов недвижимая пролежала, вот тут 21 кабинет, вот тут 25, сидят в кабинетах красавицы, никто не поднялся… а потом приходит одна через три месяца и говорит маме: «А Вы что, еще живая?»… ту женщину уволили [Катерина, Сєвєродонецьк] · «маму вычеркнули из списка, полгода не получала пенсии» [Марина, Сєвєродонецьк] · «столкнулись с тем, что дочке нужно было получить справку ВПО, надо было доказать, что она находилась в 2014 году в Луганске (она не была прописана), а со школы не получилось взять документы… она родила уже внучку и не могла без этой справки получать пособие» [Руслан, Сєвєродонецьк]
освіта / ВНЗ / школи / дитячі садки	· «Важливо було дуже перевести дитину в вищі навчальні заклади на території України, також була проблема» [Наталія, Київ] · «Ребенку было очень трудно адаптироваться в школе. У него были конфликты с одноклассниками. Ребенка побили. Ребенку 13 лет. Кроме того, насколько я знаю, во время карантина можна все документы подать онлайн. Но на нас, переселенцев, правило не работает. Мы должны приходить подавать документы очно» [Марина, Вишгород]: · «Також погане відношення в сфері освіти. Мені потрібно було надати цілу купу документів, щоб записати дитину в садочок. При прийманні дитини сказали:” Ну і що що ви з Донецька? Давайте всі не будемо платити?” І при цьому І я навіть боюся здавати мою дитину туди. Мені сказали, що дитина-друга переселенка на садочок. Боюся, щоб моя дитина не була як біла ворона» [Наталія, Тернопіль] · «Мои дети столкнулись с дискриминацией в школе в Сергеевке Одесской области. Моих детей обзывали «сепаратистами» не только дети, но и учителя. Потом поговорили с директором и вроде всё притихло. Здесь в Одессе всё вроде бы нормально» [Наталія, Одеса]
поліція	· «Так, в фінансовій, політичній, соціальній сферах. В жодному іншому районі Київської області немає такого відношення до переселенців як тут. Не приймається переселенець на прийом і не надається йому допомога. Навіть при тому, що я відома людина і людина, яка мене приймала, знає про це. Пограбували мою подругу на конкретну суму грошей і дільничний не приймав заяву. Сказав, що це не наша справа, звертайтеся до прокуратури. Мені відомо, що саме через те, що я переселенець, таким чином до неї так поставилися» [Олександр, Вишгород]
працевлаштування	· когда узнают, что мы из Донецкой или Луганской области, то неохотно берут на работу (г. Кировоград, г. Киев). В Северодонецке совершенно другое отношение к переселенцам, потому что это наш край и наш менталитет, как бы мы не говорили, что мы все едины, все равно менталитет у нас разный [Катерина, Сєвєродонецьк] · «может, это связано с боязнью, что человек приехал, поработал там год, собрался и уехал, т.е. с доверием» [Надія, Сєвєродонецьк] · «когда ищешь работу, особенно там, где материальная ответственность, можно услышать: «вы все приезжие, сегодня вы тут, а завтра там, где я буду вас искать» [Надія, Сєвєродонецьк] · «по поводу работы в 2014-2015 году такое было, говорили: «сейчас Луганск освободят и вы уедите» [Сергій, Сєвєродонецьк] · «надо признать, что уровень профессионализма луганчан и дончан выше, чем профессионализм местный» [Сергій, Сєвєродонецьк] · «Коли я встроювалася на роботу в школі і я як вчитель… мені було запропоновано піти вихователем подовженого дня, але ж у мене більш висока кваліфікація і там за нього вдвічі менше оплата… директорка сказала, що ми не можемо взяти, тому що у нас великий конкурс…» [Наталія, Київ] · «Приехала с Луганской области. Было очень тяжело трудоустроиться на работу, трудно найти жилье. Хоть и работаем сейчас, но все равно тяжело» [Наташа, Вишгород] «Єдине, що важко було влаштуватися спершу на роботу» [Наталія, Тернопіль]
отримання допомоги / державні та місцеві органи влади	· «госадминистрация (когда обратились за помощь) отправляет в Краматорскую администрацию (Донецкую), мол «вы оттуда приехали, пусть вам там помогают», Краматорск отписывается на Луганскую ОДА… это вот на протяжении 4-х лет…» [Людмила, Сєвєродонецьк] · «Трудности получения жилья и трудности общения с местной властью, то есть игнорирование. Мне сказали: «Хотите приехать на все готовенькое?» [Владимир, Вишгород]
виборчі права / предстаництво в органах влади	· «до этого невозможность участия в местных выборах было дискриминацией… люди, которых я знаю, перерегистрируются достаточно активно сейчас» [Сергій, Сєвєродонецьк] · «Погано, що немає представників наших людей в міській раді, в місцевих органах влади, але тепер ми можемо голосувати і будемо представлені в місцевій раді, в місцевих органах влади» [Наталія, Київ]

1.3. ЧИННИКИ АДАПТАЦІЇ ВПО ДО ЖИТТЯ У ПРИЙМАЮЧІЙ ГРОМАДІ

Продовжуючи тему утиску прав та зневаги до ВПО з боку представників приймаючих громад та державних установ, зазначимо, що така, навіть і непряма дискримінація, суттєво гальмує адаптацію, й інтеграцію ВПО до приймаючих громад. Це створює напружений, конфліктний стан в суспільстві та державі в цілому. Така ситуації здебільшого спостерігалася та відчувалася респондентами в 2014 – 2017 рр. Наразі негативна тенденція ставлення до ВПО майже нівельована.

Тим не менш, окрім непрямих дискримінаційних проявів визначимо чинники, що продовжують стримувати адаптацію ВПО до життя у приймаючих громадах. Найголовніші чинники – матеріальний – відсутність власного житла як базової потреби людини, а також психологічний чинники, а також інші. Всі тісно вони пов’язані між собою:

психологічні чинники – фактор раптовості / змушеності / неочікуваності / сюрреалістичності обставин, в яких опинилася людина, розрив та кардинальність змін сталої екосистеми людини; стресовий стан; сумні спогади про події; сумні спогади за життям «до»; спогади про стабільне життя; невизначеність щодо подальших дій особистості в умовах невизначеності в державі та світі; залишилис там дім, творини; відсутність впевненості (нестабільний стан)	· «я пытаюсь мобилизоваться, где-то с кем-то общаться, занимаюсь скандинавской ходьбой… но домой я хочу ужасно, для меня это болезненный вопрос» [Ольга, Сєвєродонецьк] · «я нахожусь «в местах лишения свободы», я нахожусь в «тюрьме». Я хочу воссоединения семьи, хочу возвращения домой. Дом мой рушится. Дом стоит, рушится. А я тут оплачиваю жилье, чужое жилье, на которое мне даже не хватает средств, которые выделяет мне государство. Приеду туда на неделю, поплачу и возвращаюсь… Ничего сделать не могу, потому что война не закончилась» [Людмила, Сєвєродонецьк] · «житло важливе, але ще й внутрішня готовність.. я просто відчуваю, що після 2014 року я беру участь у всіх заходах, це відволікає, знайомитись з іншими, обмінюватись інформацію… але внутрішньої впевненості немає, тому що.. дуже близько російська границя і я не знаю, чи не залишусь я завтра без роботи… в мене є таке зараз – я тут, роблю все, що можна… але в мене я внутрішня мобілізація… я навіть не купую багато речей, тому що а якщо переїжджати» [Наталія, Сєвєродонецьк]
особистісний розвиток: можливості	«Должна быть возможность развиваться так же, как и другие члены общества, то есть возможность давать лучшее образование детям, жить в более-менее спокойной психической обстановке. Когда четверо людей вместе с инвалидом живут в одной комнате, о каком спокойствии идёт речь?! Нет воздуха свободы» [Володимир, Одеса]
матеріальні чинники – відсутність власного житла	· «Власне житло» [Надія, Київ] · «Пристосуватися, адаптуватися так чи інакше за 5 років можна, а ось інтегруватися – це запитання до громади, що ти такий же як і всі і маєш повагу і власне житло, звісно, маєш, тому що це первинні потреби людини. І зараз ми не можемо достатньо забезпечити… ми далі не можемо розвиватися як особистості і розвиватися як члени нашого суспільства, тому що ми на цих питаннях зациклені і у нас вже в 2015 році було розроблено питання про компенсацію житла… Два-три життя не вистачить для того, щоб взяти в кредит житло» [Віра, Київ] · «Ті, хто за 40 – 50 років – це дуже важко інтегруватися, якщо за 50 – ще більше важко адаптуватися… Дети сами жили в двухкомнатной квартире, думаю, все, создавали гнездо для детей, работала на 3 работах. А коли переехали, то спали на старых диванах… На сьогодняшний день можем собирать деньги и купить место на кладбище» [Наталія, Київ] · «… 2010 році я назбирав трошки грошей на хатинку, 4 роки поки строїв, в 2014 році поїхав зараз я живу у приймах, дітям знімаємо кімнатку… Питання не в тому, щоб я хотів кусочек землі щоб я своїми руками весь построїв. Але зараз так, що по тому фінансовому становищу – що в мене зараз є?» [Олексій, Київ] · «действительно, жилье важно… также учавствовать в активностях местных, это отвлекают от грустных воспоминаний, способствует сплочению громады… действительно, сейчас могут принимать в местных выборах» [Сергій, Сєвєродонецьк] · «самый главный вопрос в адаптации – это жилье, чтобы было постоянство, я уже 7 квартиру снимаю, их покупают и мы вынуждены другую искать, последний раз мы перезжали 28 декабры… хочется, чтобы был угол, когда пришел с работы и сказал я здесь живу и здесь буду жить» [Михайло, Сєвєродонецьк] · «адаптация происходит у человека тогда, когда у него есть жилье, работа, семья на месте, здоровье, а когда один компонент выпадает, то какая может быть адаптация» [Петро, Сєвєродонецьк] · «я адаптирована, у меня есть работа, у меня есть где жить… тут проблема не в обществе, а во мне, я должна быть более активной» [Катерина, Сєвєродонецьк] · «Должна быть возможность развиваться так же, как и другие члены общества, то есть возможность давать лучшее образование детям, жить в более-менее спокойной психической обстановке. Когда четверо людей вместе с инвалидом живут в одной комнате, о каком спокойствии идёт речь?! Нет воздуха свободы» [Володимир, Одеса] · «Я на 100% адаптована. Якби ще вирішили проблему з житлом, все було б чудово» [Віра, Тернопіль] · «Поможет в адаптации собственное жилье, а не тыканье по всем этим центрам» [Ірина, Одеса] · «Хотелось бы иметь собственное жилье» [Ілля, Одеса] · «Конечно собственное жильё, чтобы мы могли заехать со своей мебелью и своими вещами» [Наталія, Одеса] · «Свое жильё, чтобы не сидеть постоянно на чемоданах и переживать, что тебя завтра выселят» [Юлія, Одеса] · «Меня в моей жизни смущают решётки на дверях в центре для переселенцев, дежурная, которая спрашивает постоянно, куда вы идёте» [Тетяна, Одеса] · «Було б добре, якби держава надавала компенсацію за оренду житла, тому що що таке 1 тисяча гривень?! Що це за подачка така?! Якщо мені дадуть хоча б 2000 гривень, то я зможу купити собі якийсь одяг, тому що я завжди ходжу в організацію для того щоб дістати якісь одяг для себе чи для дитини. Якщо в мене буде додатково 2000 грн, то я зможу почувати себе більш адаптованою» [Юлія, Тернопіль] · «я тоже за 6 лет 8 квартир поменяла, потому что это те квартиры, которые достаются по средствам, немножко облагорожу и сразу начинают продавать… по средствам я вынуждена брать дешевые дома» [Марина, Сєвєродонецьк]
економічні	· «Їжа і житло. Їжа – це гроші… Київ дуже дорогий город, треба мати десь істочник грошей» [Олексій, Київ]
відсутність політичної волі місцевої влади	Приклад навпаки: · «Я хочу сказать, что адаптация ВПО произошло достаточно серьезно, потому что у нас университет, преподаватели, студенты и преподаватели очень много всяких делают грантов, несмотря ни на что город молодой, очень много молодых людей. Происходит поэтому адаптация такая происходит… Если бы происходили выборы – у нас очень активные ВПО, неизвестно какой получится совет города потому что эти политические взгляды это уже знают поэтому знают люди, которые прожили уже здесь 6 лет – это лобби» [Експерт, Сєвєвродонецьк]
соціальні чинники – розірваність соціальних / сімейних зв’язків, недоброзичливість / образи / цькування з боку представників громади (жителі, влада, бізнес, ЗМІ); гальмування активності стан та довге очікування, коли все повернеться назад (фрустрація)
професійні – зміна робочого місця, професії	· «Мені здається, що це проблема працевлаштування, в першу чергу, та житло» [Світлана, Київ] · «Просто кредитование…» [Олексій, Київ] · «Що окрім житла може допомогти вирішити питання адаптації?» [Наталія, Київ]
політичні – перенесення відповідальності інших за початок війни на окремого індивіда, звинувачення в сторону особистості за інших (ви всі однакові); участь у виборах до місцевих органів влади	· «важна не только моя адаптация, но и отношение общества… бирка, приходишь в администрацию, в целом по Украине, как что-то инородное (бирка ВПО)… вот когда общество в целом поменяет свое отношение (к ВПО)… тогда что-то (с адаптацией) изменится» [Руслан, Сєвєродонецьк] · «…для пенсии не годятся электронные документы, только бумажные. Нужно привезти документы из Донецка для оформления пенсии, кто фактически живет, прописан, а те, кто ВПО, тем по электронной почте пересылают документы, – так договорились с Донецком» [Вєра, Київ]
просторові – зміна місця проживання – типу населеного пункту, величини населеного пункту
культурні – зміна устоїв та традиції цього населеного пункту.

УТОЧНЕННЯ ПОТРЕБ ВПО У ЖИТЛІ

Уточюючи потреби у житлі, респонденти здебільшого робили уточнення своїх постреб, виходчи з умов проживання – щоб родина жила разом; поряд з роботою / транспортом / лікарнею тощо, а також виходячи із норм проживання, а саме кількості квадратних метрів на одну людину. Респонденти здебільшого не демонструють бажання відтворювати контури свого житла в Донецькій та Луганській областях. Головним для майже всіх респондентів – мати власне житло, окрім декількох жінок ВПО літнього віку, які мріють про повернення додому:

відповідно до норм на одну людину, щоб був «свій» простір	· «самое необходимое… сколько там положено на одного человека квадратных метров… привязка к работе… хоть немножко, но свое» [Петро, Сєвєродонецьк] · «Двокімнатна квартира в місті Тернополі» [Тетяна, Тернопіль] · «у меня нет вычурных желаний, дом бы не хотела… в доме нужен мужчина, а я одна» [Катерина, Сєвєродонецьк] · «то, что я потеряла, чтобы у каждого члена семьи было свое пространство» [Ольга, Сєвєродонецьк] · «мне нужен тот минимум, который человеку достаточен… мне бы трех метров квадратных хватило бы ну и место для тумбочки» [Михайло, Сєвєродонецьк] · «мені потрібна крихітна малосімейка, а в ідеалі маленький будинок… бо квартира не належить мені, вона належить цьому будинку… якщо прийдуть і скажуть, що ми «хочемо на цьому місці поставити супермаркет… щоб я могла захистити маленький шматочок землі, але, як показує 2014 рік, це також буває неможливо» [Наташа, Сєвєродонецьк] · «несколько квадратных метров, чтобы я был уверен, что это мое и никому не обязан платить за него деньги… семья у меня многодетная… двухкомнатная квартира… чтобы были пути сообщения… чтобы коммуникаций было больше… в принципе, на много не претендую» [Руслан, Сєвєродонецьк] · «Нас четверо и родителей двое. Не имеет значение квартира или дом. Хотелось бы с площадью не меньше 100 кв. м» [Марина, Вишгород] · «Нас трое. Квартира или дом, без разницы, можно в городе» [Наташа, Вишгород] · «Двухкомнатная квартира для меня и моей дочери, где-то 55 кв. м» [Ірина, Одеса] · «Своя квартира на 50-60 кв. м»[Володимир, Одеса] «У нас є квартира, але там живуть всі родичі: п’ять людей на одну квартиру це забагато, 75 кв.м» [Олександр, Вишгород]
бюджетний варіант житла (соціальне житло)	· «надеемся, что вернемся домой… а пока хотя бы постоянное жилье в общежитии» [Надія, Сєвєродонецьк]
відповідно до втрачено житла	· «Дом, в Луганське у меня была квартира, такая как дом» [Михайло, Вишгород]
мріють повернутися	· «я хочу вернуться домой, он пришел в упадок, … душа там… я туда приезжаю я там поплачу… и даже не болею… мне нужно воссоединить семью, один сын лежачий «там, тут мама лежачая… мне нужно их всех воссоединить» [Людмила, Сєвєродонецьк]
умови: щоб родина жила разом; поряд з роботою / транспорт / лікарня / школа	· «я тоже хочу воссоединить семью, мне негде жить… одно дете там, другое там… что-то небольшое, чтобы было уютненько нам всем» [Марина, Сєвєродонецьк] · «Освіта і фах не дозволяють жити на селі. Потрібна однокімнатна квартира в місті» [Володимир, Вишгород] · «Квартира в городе рядом с университетом, где буду учиться» [Ілля, Одеса] · «Хотела бы иметь трёхкомнатную квартиру. Нас четверо: я, мой муж и двое детей. И земельный участок, чтобы мы там могли что-то построить или посадить» [Наташа, Одеса] · «Мне бы хотелось квартиру для своих дочерей. Для себя – дом или хотя бы квартиру на первом этаже, поскольку муж инвалид» [Наталія, Одеса] · «Квартира в черте города где-то на 70 кв.м. В семье нас трое» [Владимир, Вишгород] · «Квартира в городе» [Наталія, Вишгород] · «Я інвалід, мені б квартиру в місті біля лікарні» [Світлана, Вишгород] · «Двокімнатна квартира для мене і мої батьків» [Наталія, Тернопіль] · «Квартира не в самому центрі Тернополя, але біля нього» [жінка, Тернопіль] · «Двокімнатна квартира для мене і дружини, там, де я зараз проживаю в Тернополі, але можна і будинок за містом» [Олександр, Тернопіль] · «У Донецьку в мене було два будинки, 128 квадратних метрів, якщо мене суд мені видасть компенсацію десь 1.3-1.5 мільйони гривень, то зможу купити собі будинок. Я живу тут в Тернополі, мене тут все влаштовує» [Олексій, Тернопіль] · «Поскольку я инвалид, то нужно, чтобы в доме был лифт. Хотелось бы однокомнатную квартиру на первом или втором этаже» [Ж, Одеса]

СПРОМОЖНІСТЬ ВПО ДО ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ЧЕРЕЗ АКТИВНІСТЬ

Менші міста – більша спроможність: сто людей безпорадні, якщо вони роз’єднані

Під час фокус-групових обговорень респондентам було запропоновано відповісти на закриті питання анкети (див. додаток 5), питання якої було скомпоновано в три критерія для оцінки спроможності ВПО до прийнття рішень – соціальна активність, економічна активність, адаптованість до життя у приймаючій громаді.

Всі учасники ФГД взяли участь в такому анкетному опитуванні (N=40). Найвищий бал при оцінюванні – 10. Щодо спроможності ВПО до прийняття рішень через активність можна виокремити наступні спостереження.

Щонайменше в три рази активізм (соціальний та економічний) як ресурс ВПО виявився, на думку респондентів, недостатньо використаним для підсилення ефективності дій держави у вирішенні житлових проблем ВПО (дивись рисунок 1, 2).

Лідери-представники ОГС серед ВПО, безумовно, є. Але активізм, адвокасі діяльність, спрямована на вирішення житлових проблем ВПО – вочевидь, заслабка:

«Як може бути єдина позиція, вона не може просто так взяти і вирішитися громадськими організаціями. Ми не можемо об’єднатися, тому що громадські організації створюються під свої інтереси, вони займаються соціальними, благодійними напрямками, створенням робочих місць і створенням соціальних підприємств» [Віра, Київ]
«У нас в Вишгороді настільки пасивні люди, що неможливо заставить підтримати якусь організацію» [Марина, Вишгород]
«З досвіду – дуже багато організацій, асоціацій. Переселенці могли знайти, кристалізувати собі якогось лідера, який би глобально об’єднав всі організації в одну силу, профспілки умовно кажучи, – це стало б рушійною силою» [Експерт, Вишгород]
«мало хто з державної влади враховує (поодинокі організації)» [Експерт, Вишгород]
«Є однорідність, є центри впливу, є люди різної активності, але ця активність не є такою виразною» [Експерт, Тернопіль]

Однак житлова проблема не є однозначно «житловою», оскільки проблема лежить глибше і уходить корнями у правове поле таких визначень як «статус окупованих територій», «війна», «агресор», «статус ВПО» тощо.

Рисунок 1.

Спроможність ВПО вирішувати житлову проблему за самооцінкою ВПО, по містам

Де тісно, там чесно; де розрізнено, там слізно: менші міста – більша спроможність.

Місто Тернопіль демонструє (див. рисунок 2, 3) найбільшу оцінку спроможності вирішувати житлову проблему ВПО, не дивлячись на незначну у порівнянні з іншими містами кількість ВПО в місті і, власне, практичної відсутності реалізованих житлових програм, за поодиноким виключенням. Такий показник сформовано не лише через високу самооцінку активності самих ВПО (власне, так як і у Вишгороді), але й через вищий рівень організаційної взаємодії ОГС між собою та владою. Звісно, що слід враховувати особливості міст, в яких проводилися фокус-групи, а саме розмір міста, кількість ВПО, якість ВПО (за професіональною спрямованістю, зайнятістю, мобільністю тощо), кількість реалізованих програм по житлу в місті, ставлення влади до будь-яких проблем ВПО, згуртованість ВПО, наявність громадського активізму серед ВПО, особливо тих, хто був запрошений до участі в ФГД тощо.

Справа допомоги потопаючим – справа рук самих потопаючих: підтримка з боку ОГС, які працюють над вирішенням житлових проблем для ВПО та держави є, але вона незначна. Самооцінка ВПО активної життєвої позиції (внутрішнього потенціалу) – соціальної та економічної активності, а також адаптованості до життя в приймаючих громадах – має достатній рівень для формування спроможності.

З іншого боку, оцінка організаційної активності з боку «своїх» організацій, які представляють інтереси ВПО, – втричі менша за індивідуальну активність. Рівень послуг держави в сфері забезпечення ВПО доступним житлом вкрай низький, в тому числі через низьку адвокаційну діяльність ОГС, які координують житлові програми для ВПО.

Такі розриви в трьох складових спроможності ВПО вирішити житлову проблему лежать у неспроможності ОГС відповідного напрямку діяльності використати потенціал ВПО для підсилення результативності та ефективності всіх дій з боку держави. ВПО демонструють особисту активність, що говорить про здебільше індивідуальне вирішення власних житлових проблем, аніж на рівні профільних організацій громадянського суспільства та держави.

3,7

2,8

3,2

3,3

Спроможність ВПО вирішувати житлову проблему за самооцінкою респондентів ВПО на різних рівнях взаємодії виглядає натупним чином (рисунок 3):

рівень активності ВПО – 5,7
рівень взаємодії між ВПО, ОГС, владою – 2,0
результат стосовно вирішення житлових проблем ВПО – 1,52

Рисунок 3. Спроможність ВПО вирішувати

житлову проблему за самооцінкою респондентів

5,7

2,0

1,52

ШЛЯХИ ЗАДОВОЛЕННЯ ПОТРЕБ: МОЖЛИВОСТІ ТА ОБМЕЖЕННЯ

Можливості у переселенців придбати житло занадто слабкі: «Не має значення, як воно називається житло, чи твоя чи оренда… Ні не можемо задовольнити» [Олексій, Київ]

За плечима переселенців – члени родини, в т.ч. літні люди та діти, які потребують особливий догляд та додаткові фінанси. Фінанси та умови кредитування (низька заробітна плата, подвійне навантаження – платити оренду та сплачувати кредитні зобов’язання, відсутність у багатьох стартового капіталу) – чи не найсильніші фактори, які впливають на можливість ВПО задовольнити свої потреби у житлі, а також – невирішеність із житлом на окупованій території (відсутність компенсації за втрачену можливість користуватися житлом (компенсація житла, яке залишилось на окупованих територіях), низькі ціни на житло на окупованих територіях, складнощі в підготовці документів для продажу нерухомості на окупованих територіях).

Фактори, які є важливими для задоволення потреб в житлі:

члени родини, в т.ч. діти, які потребують особливий догляд	· «У меня пенсия маленькая и за 6 лет войны стало слабое здоровье. Это меня ограничивает. Я подрабатывала, но на данный момент ухаживаю за внучкой» [Наталія, Одеса] · «Можливості задовольнити потреби є. Обмеження – це здоров’я і не вирішена подальша доля мого сина, який навчається» [Володимир, Вишгород] · «Я не можу задовольнити. Немає можливості задовольнити потреби оскільки не працюю, в декреті» [Наталія, Тернопіль] · «мне одна знакомая переселенка из Попасной сказала, что я не умею экономить деньги… вот она за год насобирала 14 тыс. долларов… при зарплате в 50000 грн. Но ты научись, когда у тебя больная мать лежит» [Наталія, Сєвєродонецьк] · «люди, которые на пенсии, подселиться к бабушкам, которым нужна помощь… как один из вариантов… Но нас волнуют дети среднего возраста, имеют деток… это очень сложно… у нее дети маленькие, она не может работать… одна знакомая переселенка, у нее двое детей, она работает только ночью, из-за прививок (не может переносить прививки, поэтому не принимают в садик)» [Надія, Сєвєродонецьк] · «Возможностей ноль. Муж на пенсии и у сына очень дорогое лечение, поэтому все деньги уходят на лекарства. Купить или снимать жилье нереально, вернуться назад в Донецк – тоже» [Тетяна, Одеса]
фінансовий стан (основний стабільний заробіток, відсутність стартового капіталу, наявність стабільної роботи)	· «гроші рішаюсь усе» [Петро, Сєвєродонецьк] · «финансовые возможности» [Катерина, Сєвєродонецьк] · «возможности как-бы частично есть, но… ограничения – это низкая зароботная плата» [Наталія, Сєвєродонецьк] · «Невозможно насобирать на квартиру и платить за орендованное жилье. У нас в месяце с женой получается 20000 гривен. 10000 уходит на жилье, 6000 на питание, остаются 4000 и еще ж нужно платить за жилье в Луганске» [Михайло, Вишгород] · «Возможность есть, но нужно работать на двух работах. Я могу работать без выходных, но это очень тяжело» [Ірина, Одеса] · «Мешает отсутствие начального капитала для решения финансовых проблем и также непрозрачность ведения бизнеса в нашей стране. Я сам пытался открыть свой бизнес, но безрезультатно» [Володимир, Одеса] · «Я бы хотела оплачивать ипотеку, но для меня это непосильно, или нужно ещё искать дополнительный заработок» [Наташа, Одеса] · «Хочу сказати, що якщо знайдете роботу, то можливості у вас не з’являться» [Юлія, Тернопіль] · «Можливостей немає оскільки держава не може надати на таку роботу, на яку людина спроможна купити квартиру в Тернополі. Тільки треба їхати закордон і так само кілька років збирати. Треба лишити 12-річну дитину саму» [Тетяна, Тернопіль]
невирішеність із житлом на окупованій території	· «Відсутність компенсації, Якщо мені компенсують за втрачений будинок, то я зможу задовольнити всі мої потреби і вирішити житлове питання» [Олександр, Тернопіль] · «Не хочется продавать квартиру за бесценок. Чтобы продать там жилье нужно быть гражданином ДНР или ЛНР. Украинский нотариус недействителен. Такие вот ограничения: алгоритм процесса неприемлем» [Наташа, Вишгород] · «Квартиру в Луганске двухкомнатную сейчас можно продать за 7 тисяч долларов, оформление и выйде не більше п’яти тисяч доларів» [Микола, Київ]
умови кредитування	· «интересно кредитование, какой-то беспроцентный кредит… нерешительность из-за нестабильности… как отдавать» [Сергей, Сєвєродонецьк] · «возможности слабые, вроде зарплата позволяет, хватает на дочку на внучку… все зависит, какая ставка кредита… что считать возможностью… в рассрочку дачу купить, например…у меня хорошая по збройным силам зарплата, а когда у людей 5000, я вообще не представляю… пенсионерам же уже не будут давать кредиты» [Руслан, Сєвєродонецьк] · «мне легче будет, которые не будут загонять меня в определенные рамки» [Руслан, Сєвєродонецьк] · «хотя бы кредитование… были тут люди, предлагали на 500000 грн…. если бы было кредитование, я бы спокойно выплачивала… работала бы на трех работах… правда, сейчас не могу, мама слегла, я за ней должна ухаживать… то, что обещают по кредитованию… – очень высокий процент… я же не по собственной воли лишилась жилья» [Марина, Сєвєродонецьк] · «У мене немає можливості, але є бажання. В мене є бажання продати той будинок, який там залишився і купити за ці гроші щось нове. Є бажання приймати участь у програмах, наприклад «Доступне житло», але немає грошей» [Ірина, Тернопіль]
стабільність економічної та політичної ситуації в країні	· «материальная база очень слабая, без помощи государства я не обойдусь… села в долговую яму» [Людмила, Сєвєродонецьк]

РОЗДІЛ 2. ЖИТЛОВІ ПРОГРАМИ ДЛЯ ВПО

2.1. ПОІНФОРМОВАНІСТЬ ВПО ПРО ЖИТЛОВІ ПРОГРАМИ

Респонденти поінформовані про житлові програми поверхнево. Канали такого інформування – здебільшого т.з. сарафанне радіо та тематичні групи в соціальних мережах (Фейсбук, ВКонтакте). Усі програми сприймаються переселенцями позитивно більш-менш, але з недовірою. Важливими є розумна прийнятність умов погашення кредиту / компенсації, оскільки респонденти розраховують в основному на власні сили.

Отже, затребуваними програмами для забезпеченн ВПО житлом є пільгове кредитування до 7% річних, компенсація за рахунок бюджету та інших фондів частини вартості придбаного житла, будівництво / реконструкція соціального житла, відновлення покинутих будинків / квартир / дач, а також кооперативне будівництво.

пільгове кредитування	· «будем реалистами… я не жду, что государство мне даст какое-то жилье… а я и не хочу, чтобы мне это давали. Мне было бы приемлемо жилье под 3% … на вторичное жилье, чтобы я туда могла зайти и жить… Первичка – это голые стены, это еще раз работать полжизни» [Катерина, Сєвєродонецьк] · «Умови кредитування – 5-7 відсотків і щоб була большая белая зарплата» [Олексій, Київ]
компенсація за рахунок бюджету та інших фондів частини вартості придбаного житла	· «эта программа прошла, никто ничего не знает (о декабре 2019 года)» [Петро, Сєвєродонецьк] · «Сколько стоит трехкомнатная квартира? Пусть государство покупает у меня квартиру… по довоенным ценам» [Олексій, Київ] · «Умови кредитування – 5-7 відсотків і щоб була большая белая зарплата» [Олексій, Київ] · «Я вважаю, що компенсація має житлова бути цільова, щоб вона йшла на житло, а далі вже чи кредит чи що добирати» [Олександр, Київ] · «Ті, хто не продав, мають право на компенсацію… Компенсація по нерухомості – різних напрямків. Компенсацію повинен кожен переселенець отримати, а ще відшкодування за шкоду здоров’ю – це дві різні компенсації… обов’язково два різних напрямки компенсації» [Наталія, Київ]
будівництво / реконструкція соціального житла	· «У нас холдингові компанії, у яких є контрольний пакет, куди заходять гроші на спрямоване будування такого житла для переселенців. Це просто має бути політична воля. Ми досі не маємо її. Люди опинилися в такому становищі, яке складна висловити словами, лише емоціями. Щодня я себе питаю про співчуття з боку держави, називається триматися за Україну. Я вже так не може витримати, треба налагодити взаєморозуміння, у нас немає засобів масової інформації» [Віра, Київ] · «безкоштовно соціальне життя с последующей приватизацией» [Петро, Сєвєродонецьк] · «социальное, чтобы я собирала на свое жилье» [Наталія, Сєвєродонецьк] · «вот говорили, что какое-то общежиитие семиэтажное переформируют, отремонтируют и переселенцам отдадут, часть АТОшникам, часть переселенцам» [Марина, Сєвєродонецьк] · «Социальное жилье, где человек сможет жить столько, сколько ему нужно» [Наташа, Одеса] · «Получить кредит у меня уже не получится по возрасту, подойдет только социальное жилье» [Тетяна, Одеса] · «Социальное жилье – это единственный хороший вариант или чтобы нам дали аварийное жильё, а мы сами сделали ремонт. Только, чтобы нам реально это здание отдали. Также подойдет льготное кредитование: 50 на 50» [Ірина, Одеса] · «Социальное жилье – это хорошо, но нужно еще, чтобы отношение к жильцам было дружеское. Не так, как часто прессуют семей, заставляют выезжать, поскольку ещё очень много людей на очереди» [Володимир, Одеса] · «Наші люди з нашої організації, люди похилого віку, які думають повернутися туди ще. Розумієш, що людина дуже прив’язана до свого дому. Для цих людей – тимчасове житло, вони погоджуються жити тимчасово. Соціальне житло – ти живеш там, поки працюєш цьому місці, міняєш місто, маєш інше житло» [Віра, Київ]
відновлення покинутих будинків / квартир / дач	· «и еще тут – в городе есть маса брошенных домов… мы бы сами собирались после работы… какую-то часть сами все сделали для себя… В любом городе есть жилье безхозное… чтобы его выставляли по цене.. не рыночной, а более приземленная… после алкоголиков, наркоманов… которое на балансе города» [Наталія, Сєвєродонецьк] · «по поводу большого количества зданий в Северодонецке, жаль, что не пришла женщина она занималась… они есть, но у них есть хозяева… возле завода жигули, там дом, который готовы были отдать… два года проходили… здание никому не нужно, бесхозное, готовы были строить, прикинули сколько квартир… зарубили, что местная власть е хочет заниматься этим вопросом… они с этого ничего не имеют… это затихло… здание так и стоит пустое» [Сергій, Сєвєродонецьк]
кооперативне будівництво	«Я бачу ще варіант кооператива… контролирует стоимость материалов, плитку, якість контролює. Ми до кінця 2017 року малий рожеві окуляри, думала шукати землю, будувати будинок, думали знайти міжнародні донорські кошти… Сьогодні у нас є тільки розуміння кооперативного руху… перекривати долю соціального житла в будинку за рахунок комерційного житла, але все рівно я не проти компенсації житла на території та я за комплексні заходи. Це право на життя» [Віра, Київ]

2.2. АКТУАЛЬНІ ШЛЯХИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВПО ЖИТЛОМ

Алгоритм для уможливлювання потрапити до однієї з програм щодо забезпечення житлом ВПО – бути напоготові взяти участь в держаних програмах, а це означає стояти в черзі, відслідковувати квартири для купівлі, слідкувати за офіційними ресурсами, які інформують про наявність виділення бюджетних коштів на програми. Тобто, мати алгоритм дій. Далі – мати гарне здоров’я, стабільний дохід, декілька каналів доходу і готовність виконувати фінансові зобов’язання по Програмі.

Шляхи забезпечення ВПО житлом респонденти бачуть такі:

· треба мати стартовий капітал не менше 4000 долл., 10000 долл.

· знайти квартиру на вторинному ринку і чекати, поки програма запрацює

· «у меня были знакомые, которые получили квартиру (АТО), там нужно внести часть денег, самое меньшее 4 тыс. долларов… сначала находишь квартиру, чтобы квартира была не старше 25 лет» [Руслан, Сєвєродонецьк]

· «10 тыс. долларов заплатили, они были вторые из Харькова, помогали и волонтеры, и ни Фонда, ничего» [Марина, Сєвєродонецьк]

· звернутися по пільгове кредитування під 3%

· оформити розстрочку

· «Пільгове кредитування під 3 % або соціальне житло» [Наталія, Вишгород]

· «Я вибрала б пільгове кредитування на таких умовах, щоб можна було реально придбати житло» [Наталія, Тернопіль]

· «Не пільгове кредитування, а розстрочка» [Олексій, Тернопіль]

· «Государство должно выделять деньги напрямую из бюджета, собираться в складчину ВПО, брать кредит – такой выход. Ты должна идти за счёт государства, государство может оплачивать проценты… через государственные банки… как раньше окна пластиковые ставили – у них в Ощаде кредит на окно давали, а проценты оплачивало государство, то ли 3%, то ли 5%. Или создавать структуру при Министерстве… решать эту проблему системно, жилье для ВПЛ на условиях как для атошников, очень хорошая, таким образом, они стимулировали решение жилищной проблемы… А здесь в Северодонецке нормально получается (чем в Киеве, где стоимость квадратного метра больше)… Вот я знаю, что квартиру купили за 350000, а им выделили 500 тысяч и у них еще оставались деньги на ремонт (если большая семья, – давали деньги из расчета по нормам необходимое кол-во квадратных метров на члена семьи)… Вот тут надо разрабатывать такие программы, в которых государство партнер с ВПО» [Експерт, Сєвєродонецьк]

· чекати на компенсацію житла від держави

· «Взагалі було б классно, якби компенсували вартість мого житла, тоді б могла купити де захотіла житло або вкласти їх кудись, чи пільгове кредитування. Таким чином, коли купую, я буду знати, що я купую» [Тетяна, Тернопіль]

· «Компенсація придбаного житла було б самим лучшим. Для мене також підходить пільгове кредитування, але це кабала на 20 років» [Віра, Тернопіль]

· «Ніяких полумер, тільки компенсація» [Олександр, Тернопіль]

· соціальне житло посилити

· соціальне житло оформити, а потім його викупити

· забудовник має виділяти 5-6 квартир під соціальне житло

· «Наверное, социальное жилье, потому что тяжело по другому» [Наташа, Вишгород]

· «Соціальне житло» [Володимир, Вишгород]

· «Социальное жилье. Сейчас я работаю над проектом организации «Нова нація». Было бы хорошо, если бы застройщик выделил несколько квартир, 5-6 квартир, как социальное жилье. Но можно сделать первый взнос и ты уже платишь как за свое жилье» [Владимир, Вишгород]

· «Спочатку можна було б соціальне житло, а потім його викупити» [Леонід, Тернопіль]

· знайти літню людину та доглядати за нею із можливістю отримати спадщину

· «есть шанс найти бабушку… я здесь за 6 лет всех бабушек нашла… бабушки сейчас ходят все под милицией… Мне в открытую в соцзащите сказали, что когда бабушкам было по 40 лет, а их уже милиция прибрала» [Марина, Сєвєродонецьк]

· забудовники мають чітко розуміти, який відсоток дофінансування буде

· вмотивувати міські ради на участь в житлових програмах для впо

· в умовах децентралізації використати нові для громад соціальні об’єкти для реконструкції під житло

· Інвестори зараз не хочуть ні з ким зв’язуватися, ні з державними… У с достатньо високий попит на квартири… поки заробітчани… для них щоб зв’язуватися з тими бумагами... зараз так, впали продажі тому вони зараз будуть адаптуватись… якщо б для них було чітко зрозуміло 25, 30, 40, 50,70 відсотків дофінансування, ми б міська рада були б більш вмотивовані» [Тернопіль, Експерт]

· «За 500 тисяч ми отримуємо об’єкт в мільйон вартості, але ми маємо логіку, чому це зробити пріоритетом» [Тернопіль, Експерт]

· «У зв’язку з приєднанням сільських рад у нас з’явилися нові соціальні об’єкти – школи, клуби, бібліотеки. Ці соціальні об’єкти можна переобладнувати в інші об’єкти іншого соціального призначення. Я розумію, якщо я їх не опалю взимку, вони почнуть сипатися. Зараз ведемо переговори, щоб зробити притулок для людей в кризових ситуаціях…, щоб у них була мінімальна оплата» [Тернопіль, Експерт]

· зробити інвентарізацію гуртожитків, які залишилися на балансі міст

· «Що сьогодні залишилось із програми державних програм – маємо чергу, грошей немає, але ж мають повертати ті, хто отримали раніше, повертати 50%, але мають в секреті, коли ті списки видадуть. Як пільговий кредит давали в грудні зокрема. Цікава історія – треба було встигнути добігти, зібрати купу документів… Україна перетворилася на країну, в якій люди мають виживати сам-на-сам. Моя громадська організація попрацювала в гуртожитках, стільки інформації отримали, аналізували 92 гуртожитки у місті Києві, відсоток приватизації з них десь 53% всього-на-всього по цим гуртожиткам. Ми коли копнули 1 гуртожиток, підпорядкований Київпастранс, я стільки всього дізналась. Там така кругова порука. Люди в гуртожитках живуть, які права не мають, ніякого відношення до Київпастранс, у минулому працівники внутрішніх справ. Бізнес який так поставлений глобально. Я передати не можу, я просто дивуюся, як переселенці наші люди ждуть. Той гуртожиток, який підпалили, я взагалі дивуюся, яким чином переселенці туди попали у той гуртожиток» [Віра, Київ]

· нічого не робити, бо це неможливо

· «Це неможливо» [Наталія, Київ]

· «Я не попадаю ні в одну программу. В молодіжну не попадаю по віку, загально-соціальну» [Віра, Тернопіль]

· працювати

· «Буде робота так буде і житло» [Олексійя, Київ]

· «Забыть о личной жизни и пахать каждый день» [Ірина, Одеса]

· розробити нові механізми постановки в черг ВПО

· «Я стою в черзі 5000-им на своє житло. В кращому випадку я отримаю його через 20 років. Потрібно зробити нормальну чергу на житло» [Олександр, Вишгород]

· «Який сенс ставати в чергу, в якій стоять афганці?!» [Тетяна, Тернопіль]

· купити самому

· «Я уже сделала, купила за свои деньги» [Вікторія, Вишгород]

2.3. РЕАЛІЗОВАНІ ОБ’ЄКТИ ЖИТЛА ДЛЯ ВПО

Як респонденти ВПО, так і Експерти практично не мають конкретної інформації про наявне житло для ВПО, але на рівні чуток така інформація виглядає нступним чином:

м. Сєвєродонецьк+	· «Слышал, что где-то в Рубежном строилось какое-то льготное… там что-то начиналось, но потом заглохло… там для АТОшников» [Руслан, Сєвєродонецьк] · «Это покупало Министерство обороны дом один. У нас появился последний год проект – получили деньги от государства полностью нет чтобы посмотреть, что строилось для ВПО… только Космонавтов, 18. Будет построено посёлок в Кременной для ВПО, социальное жилье в Рубежном социальное жилье как социальный городок» [Експерт, Сєвєвродонецьк]
м. Одеса+	· «Слышала о самозахвате жилья в Одесской области. Люди живут в брошенных домах. Также этот центр для переселенцев» [Ірина, Одеса]
м. Тернопіль+	· «Є, але не для категорії ВПО» [Експерт, Тернопіль]
м. Київ	· «Ні не знаємо такі об’єкти, але дивні речі відбуваються… К*римська Галина отримала тут в Києві соціальне житло… У них закладено 320 мільйонів на соціальне житло в Києві, то можна* на *соціальне житло стати в чергу тільки АТО, які мають реєстрацію в Києві.* Т*кої категорії як внутрішньо переміщені особи там немає, вони не можуть стати в чергу» [Віра, Київ*]
м. Вишгород	· «Такі програми існують здебільшого – це державні програми... *такі програми існують в мільйонниках великих містах, у яких бюджет дозволяє витрачати такі кошти. Я дивився, що дуже в маленькому розмірі великі міста можуть собі дозволити купити.., то це (навіть) не десятки і сотні квартир, у Львові у Києві» [Експерт, Вишгород] · «Місто само по собі, міська рада не будує житло. Зараз закуповує житло як зараз держава. Закуповує житло для учасників бойових дій у приватних забудовників*. Комунальної власності, у нас немає житлового фонду з 2013 року. У нас, здається, нам заборонили брати у забудовників пайову участь. Коли ми проговорювалия можливість, то стикнулися з тим, що це може бути дві в хороший рік, ну три квартири. Навіть доходило до конфліктів, коли стало питання, яким чином визначати першочерговість, кому буде надаватися квартира між учасниками бойових дій, між переселенцями» [Експерт, Вишгород]

2.4. ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА ПРОГРАМ

«Але ці програми не вирішують проблему»[Експерт, Київ]

Регіональні та місцеві програми по забезпеченню ВПО та окремих категорій ВПО доступним житлом мали певні труднощі щодо механізмів реалізації програми, а саме:

відсутність коштів у міської ради	· «Через те, що купа проблем, які потрібно вирішити, а ресурсів немає, проблеми вирішення проблем ВПО в місцевих органах влади лежить не в пріоритеті… а в державі» [Експерт, Тернопіль] · «На місцевих бюджетах все. Бюджети, якими ми маємо забезпечувати для внутрішньо переміщених осіб – це і матеріальна допомога… щоб поставили пільговиками. Будь-яка послуга вона ж не безкоштовно… Тому покласти весь тягар внутрішньо переміщених осіб на бюджети – ніколи в житті місцеві бюджети це не потягнуть. Це може виглядати глобально, що місто Одеса, місто Львів купили 50 квартир, але місто Одеса – скільки там переселенців» [Експерт, Вишгород] · «Такі програми існують здебільшого – це державні програми.. такі програми існують в мільйонниках великих містах, у яких бюджет дозволяє витрачати такі кошти. Я дивився, що дуже в маленькому розмірі великі міста можуть собі дозволити купити.., то це (навіть) не десятки і сотні квартир, у Львові у Києві» [Експерт, Вишгород] · «Я же говорю, отсутствие стредств (у города)» [Експерт, Київ]
відсутність житлового фонду у містах	· «немає житлового фонду» [Експерт, Сєвєродонецьк]; · «заборона (міській раді) брати у забудовників пайову участь» [Експерт, Вишгород] · «Любой недострой, который ест в городе, имеет своего собственника, этот собственник либо не имеет денег, чтобы завершить это строительство, либо что-то с документами, .. а это значит суды… какая городская власть захочет брать на себя покрытие перед банком затрат застройщика?!…» [Експерт, Київ]
ВПО не є категорією населення, яка може податися на чергу	· «Мы не создаем базы людей кто нуждается в жилье (ВПО). А знаете почему? Если мы сейчас начнем создавать эти базы – под что»? [Експерт, Сєвєродонецьк] · «У нас є чинна програма «Доступне житло». А це інше програма з більшими можливостями. Місто такого житла не купує для таких категорій населення як ВПО. Немає землі» [Експерт, Тернопіль] · «сформувалася пріоритетність для учасників АТО, бо можуть стати в чергу. Чому не стоїть довідка про реєстрацію все можна загальну соціальну чергу звертати увагу люди з інвалідністю учасники бойових дій» [Експерт, Тернопіль] · «Для семей, которые в тяжелом положении с жильем» [Експерт, Київ]
розподіл квартир	· «яким чином визначати першочерговість, кому буде надаватися квартира між учасниками бойових дій, між переселенцями» [Експерт, Вишгород] · «Украинский фонд социальных инвестиций будет нам реконструировать 18 квартир, то, что мы нашли сейчас в общежитии одном. Когда мы начнём это делать для 18 квартир, – как распределить эти квартиры среди льготных категорий» [Експерт, Сєвєродонецьк]
відсутність партнерських відносин між міською радою та обласною	· «Мы (городской совет) можем предоставлять площадки для строительств. Документація коштує 2-3 млн. Область не допомагає» [Експерт, Сєвєродонецьк] · «Відсутність взаємодії різних рівнів влади (міська та обласна ради) (ВПО) не интересны в электоральном плане» [Експерт, Київ]
замала міжнародна технічна допомога	· Сколько ее было? 25 млн. евро, которые мы еще с немцами решили, новый министр ее уже три раза «продал» (пропиарил)… ну пусть будет 50 квартир на эти деньги, ну 500 квартир… [Експерт, Київ]

Успішні історії щодо реалізації програм по забезпеченню ВПО та окремих категорій ВПО доступним житлом. Чому це вигідно для місцевої влади?

Житло залишається на балансі міста
ВПО – нові члени громади
По-друге, виділивши 50% з міського бюджету, ти на цю ж суму залучаєш інвестиції, ти капіталізуєшь бюджетні міські кошти.
Бальна система мінімізує корупцію
В першу чергу, враховувалися і соціальне становище сім’ї, і учасники АТО
Значення кількості переселенців в місті мало значення
Для сімей, які в скрутному становищі з житлом
Друга – інтеграція в громаду ВПО, ці люди мали високу кваліфікацію для регіону, яка могла б цю громаду зробити багатшим, капіталізувати ресурс.

Історія. Київ

«Эти программы Министерством временно окупированных территорий были предложены, чтобы в распределении ресурсов по субвенции принимали участие местные органы власти, 2017-2018-2019 гг., может быть даже 2018-2019 гг. Первый проект прошел в Мариуполе, где город смог выделить столько ресурсов, сколько и государство. Почему это выгодно городу? Потому что это жилье, которое оставалось на балансе города. Жилье покупалось на вторичном рынке, на первичном. Речь идет о покупке. Идея была в том, что бы регионы учавствовали в этой интеграционной программе, потому что эти люди приехали и не на год, и не на два. Это раз. Во-вторых, выделив 50% из городского бюджета, ты на эту же сумму привлекаешь инвестиции, ты капитализируешь бюджетные городские средства. Там была балльная система. В первую очередь, учитывались и социальное положение семьи, и участникик АТО… Балльная система минимизирует коррупцию. Любая комиссия подвержена риску. Эти критерии можно легко проверить. С другой стороны, условно Мариуполь. На каждого четвертого жителя Мариуполя – один ВПО… Там много разных условий, почему они там. Мариуполь – самодостаточный бюджет. Если мы выделяем 25 млн., то для города это процент в городском бюджете незначительный, для города Мариуполя эти деньги не имели значения. Второй год денег этих было несколько больше.

Появилилсь другие города, которые хотели принимать учатие в этом эксперименте. Но из этого эксперимента выпадали малые города, у которых не было такого бюджета, нет таких предприятий, которые были в Мариуполе…. Если городской совет принимал решение, что они хотят принимать участие в этой программе, они просто в своем гордском бюджете закладывали сумму и подавалаись на эту программу. Мы не успели это сделать в других городах… потом были изменения, 40/60, 30/70, государство пошло на встречу малым городам. Значение количества переселенцев в городе имело значение. Сначала эта программа действовала в Донецкой и Луганской областях, а потом она распостранилась на другие города, еще на три области, приграничные, всего их было 5… мы (Министерство) лоббировали, чтобы программа пошла на другие города, потому что есть Львов, есть Киев, где большое количество ВПО… Я не знаю, на каком этапе сейчас эта программа… С изменениями в стране… было мнение, что все, что мы делали, было плохо.

Но эти программы не решают проблему. Это приследует несколько целей. Для семей, которые в тяжелом положении с жильем, вторая – интеграция в громаду ВПО, эти люди имели высокую квалификацию для региона, которая могла бы эту громаду сделать богаче, капитализировать ресурс. Я уверен, что проблема ВПО – это не только проблема центральной власти, это проблема всей страны… Нам (Министерству) долго приходилось уговаривать местных, даже то же Мариупольский совет при том, что городская власть очень прогрессивная. Уговаривать почему – потому что эти люди (ВПО) не интересны в электоральном плане. Поэтому Мариуполь легко и согласились. Они очень прагматичные и умеющие считать деньги. Если ты притягиваешь эффективно определенную сумму денег в Мариуполь, ты эффективно используешь бюджет. И все.

Во всех остальных городах… Проблемы индейцев шерифа не беспокоят… А все из-за нищеты. Если бы деньги остались, тогда бы решились все проблемы, тогда бы и проблемы ВПО были решены. Из-за того, что куча проблем, которые нужно решить, а ресурсов нету, проблемы решения проблем ВПО в местных органах власти не в приоритете… не в государстве.

Сколько в среднем стоит квартира – 500 тысяч и… 700 тысяч (семей ВПО) 350 000 000 000, это треть… где ты возьмешь эти деньги [Експерт, Київ]

Історія. Тернопіль

«Ми розглядали можливість прийняти такої програми, яка є в Харківській міській раді. Це програма з більшими можливостями. Я зустрічався з куратором Михайлом Івановичем, заступником міського голови Кернеса. Дуже нормальна програма. Вона передбачає не тільки для ВПО, але й для інших пільгових категорій, не тільки фінансування, але й оптимізацію сплати податків на придбання такої нерухомості як житла» [Експерт, Тернопіль]

Історія. Вишгород

«ми (міська рада) співпрацюємо з Асоціацією учасників бойових дій. З ними обговорювали ситуацію про виділення земельної ділянки для житлово-будівельного кооперативу. Це було років два тому. Такі маленькі міста як Вишгород, його бюджет.., ми просто не зможемо собі дозволити такі витрати. З представником Асоціації ми обговорювали про можливість представникам внутрішньо переміщених осіб і учасників бойових дій (придбати житло) порахували, що це за рік ми дозволимо викуповувати у забудовника умовно кажучи дві квартири в рік» [Експерт, Вишгород]

«Місто само по собі, міська рада не будує житло. Зараз закуповує житло якраз держава. Закуповує житло для учасників бойових дій у приватних забудовників. Комунальної власності, у нас немає житлового фонду з 2013 року. У нас, здається, нам заборонили брати у забудовників пайову участь. Коли ми проговорювалия можливість, то стикнулися з тим, що це може бути дві в хороший рік, ну три квартири. Навіть доходило до конфліктів, коли стало питання, яким чином визначати першочерговість, кому буде надаватися квартира між учасниками бойових дій, між переселенцями» [Експерт, Вишгород]

«Ми сказали так, добре, тоді всередині своїх організацій визначіть, хто може отримувати квартири. То там закінчувалося навіть конфліктами. В Вишгороді приблизно 4500 – 5000 внутрішньо переміщених осіб. Вони у нас записані в пільгову категорію населення, щоб діти могли ходити в дитячі садочки.У нас також збільшилося навантаження на дитячі садочки. У нас бюджетні кошти на цей рік «з’їли» три дитячих садочках. Тут немає політичної ніякої проблеми або небажання. Як Вишгород зможе побудувати, купити 3 квартири в рік для переміщених осіб з розрахунку 50 – 60 квадратних метрів. Ну навіть якщо брати смарти, – нехай це буде 5 квартир. При наявності 5000 переміщених осіб, з яких приблизно 3500 знімають, орендують житло. Бо хтось приїхав і мав можливість купити квартири, стати членом громади, вони не стоїть на обліку. 3500і осіб і 5квартир.

Є дивні сподівання на діючу грантові програми, гранти від іноземних держав. Я просто чув. Взагалі-то такими питаннями має займатися держава. Конфлікт, через який люди змушені покидати свої домівки у пошуках кращого життя – це рівень держави. Мають бути або пільгові кредити з 1-2%, або і взагалі безпроцентний.

На сьогоднішній асоціація АТО, де питання про виділення їм не коштів, а землі під забудову і районний підрозділ очолює у тій асоціації Іван Тахтаулов. Під кооператив – це єдиний можливий шлях, коли там самі люди стають інвесторами, мають право або залучати забудовників. Там є певні обмеження по закону, що ти можеш мати якусь певну кількість членів кооперативу, є певні моменти. Ділянка є, але є певні проблеми. Бажану земельну ділянку, яку продали (придбали) члени асоціації під кооператив, вона частково попадає на територію, яка є в постійному користуванні Святошинського лісопаркового господарства і цю землю вилучати не можна, хоча там і земельних насаджень немає. Тоді там площа трошки зменшується (під забудівлю). По нормам там виходить, що можна посадити п’ятиповерховий будинок на 30 кварти. Кооператив має право самим інвестувати, поставити будинок. Місто не проти виділити, узгодити це питання. Я запросив до себе голову цієї асоціації до себе в радники і також з питань внутрішньо переміщених осіб. Він сам переїхав, приймав участь в АТО. Щоб краще знати ситуацію в місті запросив до себе в радники.

Але всередині організації є й певні проблеми. Питання проблеми стосуються обмеженої кількості квартир, хто буде отримувати. І таке складне питання. Згідно законодавству вони не мають права шукати інвестора, можна шукати кредитування, пільгове кредитування. Державні банки Укргазбанк, Ощадбанк кредитують. Ставка менша цих банках. Та державні банки не вирішить цю проблему, навіть на 10%.

Київ може дозволити собі купити. Нехай це буде 100 квартир, зважаючи на кількість переселенців. Ми розуміємо, що вони не вирішать цю проблему. Тому тут має бути комплексна підтримка держави державного бюджету. Знову-таки через державні банки бюджет давав можливість державним банком встановлювати спрямовано на цю програму кредитну ставку. Тоді все можна було б вирішити, що це цільові кредити через державні банки. На цю програму не впливає інфляція, такі кредити не впливають. Ну надрукувати додаткових коштів, увімкнути друкарський станок. Іде програма на цільову житлову програму, а не на погашення» [Експерт, Вишгород]

«Ми (міська рада) співпрацюємо з Асоціацією учасників бойових дій. З ними обговорювали ситуацію про виділення земельної ділянки для житлово-будівельного кооперативу. Це було років два тому. Такі маленькі міста як Вишгород, його бюджет.., ми просто не зможемо собі дозволити такі витрати. З представником Асоціації ми обговорювали про можливість представникам внутрішньо переміщених осіб і учасників бойових дій (придбати житло) порахували, що це за рік ми дозволимо викуповувати у забудовника умовно кажучи дві квартири в рік» [Експерт, Вишгород]

Історія. Сєвєродонецьк

«Мы (городской совет) можем предоставлять площадки для строительств. На сегодняшний день у нас эта земля выделена, но под другую программу 2018 года. Мы специально принимали эту программу двухлетнюю о строительстве многоквартирных девятиэтажных домов и пять четырехэтажных. Первичное строительство, предлагается государству вложить деньги. Мы отводим земельные участки, и мы их отвели, это прошло по документам, что они отведены… Это стоило от 2 до 3 миллионов гривен изготовление проектов дома. Это мы попросили взять область и область нам отказала.

Похожие программы… У нас есть участки, которые можно отвести, но у нас нет коммунальной собственности. Можно переделать под дома вот это общежитие, оно разрушено, и оно в коммунальной собственности… Ну и что, они не наши.

У нас есть две огромные производственные площади. Там было, например, управления Укєнерго, но она в частной собственности. У нас всё было, у нас всё было продано в частную собственность и поэтому и это беда нашей собственности. У нас есть общежитие частные выкуплены

Вот город хотел купить под программу реабилитации. Частник выставлял вот такую цену. город хотел выкупить и тогда цена удваивается, когда город хочет выкупить. Для города цена выше, поэтому это самое самое больное место, что нам нечего предложить донору под реконструкцию жилья.

И вот эта программа... для ВПО-АТО, вторую которую мы принимали программу, там будем создавать фонд для ВПО. Написали там опять эти уже земельные участки… это как социальное жилье, собственность громады… Городская власть и областная власть не находит общий язык. Вроде как они здесь живут через дорогу.. Там требовалось немного – сделать долевое участие и выпросить от Минтота, чтобы они нам дали деньги, которую утвердил Минтот. Четко было прописано строчка по Северодонецку – жилья под ту старую программу – прочерк, денег можно было вписывать этот пункт…

Особенно мне понравилось, когда за 3-4 дня нужно было все документы ВПО собрать, когда такое количество переселенцев. Программа 200 млн – это вообще смешно.

Мы не создаем базы людей кто нуждается в жилье (ВПО). А знаете почему? Если мы сейчас начнем создавать эти базы – под что ?

Такой вот, такая история, если в Житомире получили в жилье, значит у них есть социальный фонд. В Северодонецке этого фонда нет.

Если бі было в коммунальной собственности, тогда бы мы развивали это направление между Украинским фондом социальных инвестиций.

Украинский фонд социальных инвестиций будет нам реконструировать 18 квартир, то, что мы нашли сейчас в общежитии одном. Когда мы начнём это делать для 18 квартир, – как распределить эти квартиры среди льготных категорий. В первую очередь идут люди какие льготные категории, либо бабушка, либо мама одинокая с детьми.

Наша социальная очередь может быть в районе 3500 человек, едут даже с той (оккупированной) стороны, которые не приезжают.

Мы разрабатываем Программа, у нас принята Программа адаптации переселенцев в Северодонецке. В этом году вообще свернуті все программы государственные, мэровские по городу. Так я теперь понимаю вот эти программы...

В прошлом году в октябре или сентябре приехали из Минтота.. вот мы, грубо говоря, даем вам денег, давайте делайте жилье, чтобы деньги были использованы до конца года. Реально, можно построить дом за 4 месяца? Они под выкуп не дают, только первичка» [Експерт, Сєвєвродонецьк]

2.5. РОЛЬ ДЕРЖАВИ У ВИРІШЕННІ ЖИТЛОВИХ ПРОБЛЕМ ВПО

До популярних / ефективних заходів щодо вирішення житлових проблем переселенців респонденти відносять:

компенсація по безробіттю	· «1000 грн. которые выплачиваются как компенсация… эта компенсация в свое время была больше как стимулирование людей найти работу, этот инструмент в свое время был больше направлен, чтобы человек искал работу, для того, чтобы компенсировать его затраты на жилье. Я считаю это тоже эффективным инструментов на определенном этапе… [Експерт, Київ]
ефективний розподіл міжнародної технічної допомог ипо регіонам Міністерства з тимчасво окупованих територій	«Вся помощь, которая приходила из европейских стран, она в министерство не заходила… Министерство не хотело быть в этой логистической цепочке… Мы разрабатывали методику, помогали с документами, брали ответственность, что этот регион сможет… но наша деятельность 500-600 млн. денег, распредели это на 24 региона – это капля в море. Все ушло на обладминистрации. Мы отказались от роли администрирования и поэтому смогли сэкономить средства. Доноры могли непосредственно работать с регионами, а Министерство создало такие условия и мы будем помогать мониторить эффективность использования этих средств… сама донорская организация занималась мониторингом там на месте… но мы обеспечивали мониторинг эффективности, в соответствии с теми критериями, который требовал донор… вот эта бальная система (при распределении жилья) она тоже была нами придумана… Мы за три года сделали очень много, 2016, 2017, 2018, 2019. Министерство полноценно смогло заработать в 2017 году. Если бы они так продолжали, а не хаяли… А мы сейчас посчитаем… из 120 штатного расписания фактически работает 17 человек, 10%… в Министерстве некому работать» [Експерт, Київ]
житлова програма для воїнів АТО-ВПО	· «Популярная то, что они для АТО-ВПО приняли вот такую программу… То, что 200 млн. кредита дали в декабре. Да, это популярно, люди кинулись… А дальше что? Финансовой поддержки этих программ нет, когда сказали что на две области 200 миллионов – это смешно. Мариуполь вкладывает свои средства… сам город выделяет эти деньги, работают, приносят доход, бюджет есть… У нас вот только сейчас чуть-чуть начал работать …Лисичанский НПЗ… у нас ничего не работает… Самые большие доході в бюджет – это налоги от заработных плат военных и они это наше спасение, если бы не они… вот АЗОТ только-только начал работать это наше спасение…» [Експерт, Сєвєродонецьк]
субвенція по освіті	· «Нет не сделали. Что сделало государство для нас? Государства выполняла свою функцию в двух направлениях – это субвенция по образованию… В школах сейчас где так ВПО 1400, которые учатся в наших школах, в детских садиках у нас почти 540 человек. Когда даётся субвенция, то она даётся по количеству детей. Государство это выполняет… Вопрос по статистике ВПО. Первая база была самая лучшая а когда ее соединили с базой СбУ, соцзащиты и пенсионной, то исчесли гендерные показатели» [Експерт, Сєвєродонецьк]
Центри зустрічі переселенців	· «Можу згадати 22014-2015 рік , я тоді бу заступником голови обладміністрації і ми тоді робили всі ці центри перебування, медичні пункти, які зустрічали, але то були волонтери, ентузіазм загального населення» [Експерт, Тернопіль]
методика підрахунку зруйнованого житла	· «была создана комиссия, которая разработала методику подсчета для компенсации разрушенного жилья… ее надо было наполнять, верифицировать» [Експерт, Київ]

До непопулярних заходів щодо вирішення житлових проблем переселенців респонденти відносять:

неефективне викристання бюджетних коштів	· «Если 700 000 семей умножить на 1000 грн. которые выплачиваются как компенсация, это 700 млн. в месяц… государство тратит просто так… и опять-таки, за 1000 тыс. не снимешь жилье, за 3000 за 3-х человек ты тоже не снимешь… Но государство продолжает ему помогать… Мы сейчас живем в государстве, где идет война и 20% экономически активной территории, находятся на оккупированной территории. У государства проблема, либо строить здесь экономику, чтобы компенсировать временно утраченное, либо весь бюджет кинуть на вот-эти 1500 000 людей… тогда мы не можем в угоду 1500000 плюнуть на остальных украинцев 40000000… мы в серьезной тяжелой экономической ситуации… Может, мы должны были просто более эффективно коммуницировать…» [Експерт, Київ]
неефективність державних програм з надання житла	· «Если нет хотя бы половины охвата ВПО, то о чем можно говорить, о какой эффективной политике…» [Експерт, Київ]
нееффекивна комунікація	· «Если 700 000 семей умножить на 1000 грн. которые выплачиваются как компенсация, это 700 млн. в месяц… государство тратит просто так… и опять-таки, за 1000 тыс. не снимешь жилье, за 3000 за 3-х человек ты тоже не снимешь… Но государство продолжает ему помогать… Мы сейчас живем в государстве, где идет война и 20% экономически активной территории, находятся на оккупированной территории. У государства проблема, либо строить здесь экономику, чтобы компенсировать временно утраченное, либо весь бюджет кинуть на вот-эти 1500 000 людей… тогда мы не можем в угоду 1500000 плюнуть на остальных украинцев 40000000… мы в серьезной тяжелой экономической ситуации… Может, мы должны были просто более эффективно коммуницировать…» [Експерт, Київ]
статистика, яка не враховує гендерні аспекти серед ВПО	· Сейчас разрабатываю стратегию по развитию громады, то есть мы уже запрашивали статистику помощи.. общая статистика дает такое мужчины / женщины / дети, ВПО – нет» [Експерт, Сєвєродонецьк]
політична нестабільність в регіоні за усім напрямками	· «Частая смена наших руководителей» [Експерт, Сєвєродонецьк]
комерційні ставки на іпотечні кредити	· «Що дієвого, – нічого не зробили, тому що ті кредити, які пропонуються, які були взимку рік тому… не потягне людина. Ціна, комерційна ставка, людина не потягне, держава повинна прийняти такий закон про компенсацію збитків переселенцям, компенсація житла наприклад» [Експерт, Вишгород]
Інвестори не хочуть ризикувати	· «И в Рубежном что-то строят за деньги государство инвестор сюда не заходит, потому что близко линии разграничения. Где деньги они возьмут?» [Експерт, Сєвєродонецьк]

Результати таких непопулярних заходів:

розчарування (державою, владою)	· «люди разочаровались… расстроены» [Надія, Сєвєродонецьк]
відчуття несправделивості (від керівницва країни)	· «есть переселенцы, которые… поехали в Луганск, там получили, здесь получили, а мы здесь безвылазно живем и ничего не получаем… им тут и там хорошо… шесть лет они получают» [Марина, Сєвєродонецьк]
відчуття обману	· «если нет хотя бы половины охвата ВПО, то о чем можно говорить, о какой эффективной политике… как можно было принимать документы за три дня… кто получил возможность? 275 семей из 9000, которые были зарегистрированы? Зато на каждом углу рассказали о этом… как PR ход… у этих людей должны быть готовы документы… я уверен, что это те выскачки, которые знали об этом раньше, успели зарегистрироваться в числе первых, и это люди, которые имели отношению к защите прав переселенцев… в тот момент, когда это выстрелило, у тебя был уже готов пакет документов… может, этим объсняется, что вообще сегодня отсутствует эта истерика про жилье… потому что все люди, которые организовывали эти пикеты, они получили квартиры» [Експерт, Київ]

РОЗДІЛ 3.

ДІАЛОГ З ВЛАДОЮ ТА ОГС

3.1. ГРОМАДСЬКА АКТИВНІСТЬ У ВИРІШЕННІ ПИТАНЬ З ЖИТЛОМ ДЛЯ ВПО

Рівень взаємодії між собою ОГС, які представляють інтереси ВПО у роботі з вирішення житлових проблем ВПО, слабкий, комунікація ситуативна, у кожного своє бачення та своя стратегія вирішення проблеми, розроблялися інветиційні Програми з вирішення проблеми. Хоча в коаліції розроблялись документи на кшалт «інвестиційні проєкти». Спостерігалися пооднокі акції, але підтримки та співчуття аони не отрималли. Виконання проєктних робіт – кожен сам по собі, спостерігається конкуренція між такими ОГС за увагу місцевої влади, ресурси. «…Городские общестенные организации все карманные, в горисполкоме они сами себе формируют эту громадскую раду» [Надія, Сєвєродонецьк] «Як може бути єдина позиція, вона не може просто так взяти і вирішитися громадськими організаціями. Ми не можемо об’єднатися, тому що громадські організації створюються під свої інтереси, вони займаються соціальними, благодійними напрямками, створенням робочих місць і створенням соціальних підприємств» [Віра, Київ].

Влада допомогала з приміщеннями для зборів ОГС переселенців.

«тут, в Северодонецке, отделены друг от друга государственная и местная власть, у них друг с другом коммуникации нет» [Руслан, Сєвєродонецьк]

«обсуждения были в общественных организациях, «Видродження», там даже создана определенная группа Объединенный совет, вместе создали этот комитет, 2017 год, и местные и ВПО, потом кто-то начал вселять распри между местными, 2017 год, кем-то умышленно было запущено, чтобы вражда была, с 2014 по 2017 вместе все решали, как-то, а потом, в 2017 кто-то умышленно закинул, это чувствовалось, потому что очень враждебно сами переселенцы стали говорить и мы создали комитет, в исполком ходили, и мы договорились, что если где-то возникают проблемы, мы… вскрывали эти явления… мы предлагали, но никто не шел на обсуждения… волонтеры поднимали вопрос… в обладминистрации, безполезно куда-то обращаться» [Надія, Сєвєродонецьк]

«Внутренние междсобочики, организация «Свои люди», ходили в обладминистрацию, мы предоставляли помещение, просто собирались и обсуждали… результата как такового.. какой-то проект виграли, то ли сбор статистических документов… документ отнесли в обладминистрацию и на этом все закончилось» [Сергій, Сєвєродонецьк]

«Я как советник городского головы давала объявление в средствах массовой информации, чтобы создать общественную организацию для того чтобы создать комитет какой-то, они (ВПО) должны объединяться. Людей, которые активные, у нас появились, мне удалось собрать 9 человек группу в общественную организацию и уже в январе 2015 года организацию создали. И все члены этой организации понимали, что нужно жилье (заниматься жильем). Для ВПЛ тогда ничего не было, никто ничего не знал. Мы разработали такую программу (для ВПО). Программа была амбициозная. Нужно было искать ресурсы. Понимаю и спекуляцию граждан нашего города, которые подняли цены на жилье… Я говорю, что жители города обогатились за счет этой категории (ВПО). На сегодняшний день конечно всё что можно было сдать, всё уже сдали. Действительно эта программа… была первая, она действительно была амбициозная, всё в соответствии с Законом о внутренне перемещенных лицах. Она 2 года просуществовала эта программа, проект для власти был разработан на сессии городского совета, вся эта программа принята, все положения были приняты. Соцзахист и образование, все разделы, здравоохранение… Министерству окупованых территорий программу подавали. Она шла как инвестиционная, а там так и написано, что государству предлагается вложите деньги. Мы туда отправили в Министерство, на соответствующие фонды» [Експерт, Сєвєвродонецьк]

ПРО КОНСОЛІДОВАНУ ПОЗИЦІЮ ОГС ТА ВЛАДОЮ

«Я вижу только вопрос конкуренции между собой… почему-то все подумали, что в этом Министерстве будет очень много денег… была общественная рада создана (в Министерстве)… первые полгода они там дрались между собой… приходилось даже вызывать полицию… потому что люди думали, что тут куча денег… что столько-то миллионов там дает Европейский Союз, американцы… что куча там денег и они будут распределять там деньги… но когда они туда пришли и увидели, какие там вопросы… там очень большая конкуренция… Там есть люди, которые являются украинскими патриотами, ветераны АТО, сами жители, патриотически настроенные, а отдельные (организации) были созданы политическими силами для влияния (в Министерстве)» [Експерт, Київ]

ВПО

«мы здесь оказались в беде, а где государство? Давайте объединимся, чтобы на этот вопрос смотрели с государственной позиции… хотя бы мы, когда объединяемся, мы ставим перепоны им плохим народные задачи… давайте вместе создадим комитет активистов… только объединившись, мы можем чего-то добиться… попытки были, но когда сталкивались с глухой стеной… даже не отвечают на обращения» [Надія, Сєвєродонецьк]
«помните, пять дней сидел мужчина с плакатом… да никто не подошел к нему и не постоял… снаряды падали, у него жилье разбило» [Ольга, Сєвєродонецьк]
«когда мы были на ул. Егорова, нас было человек 15, я предлагала, давайте как-то объединяться, а все – та, это бесполезно… тебе надо, ты и пиши» [Марина, Сєвєродонецьк]
«надо вскрыть все законы, постановления Кабинета министров… и тогда по закону нужно танцевать, а когда мы ничего не знаем, куда мы будем стучаться… в горадминистрацию, по 150 тыс. зарплату имеют там… есть предложение… есть люди активные, местные, которые хотят помочь в решении наших вопросов… Нам надо требовать… есть закон… мы можем раскачать этот дуб… ..На законодательном уровне понятно, нам выделили деньги…кинули, деньги есть, ждем, строим, государство всем сказало, будем жить… не понятно, куда идут гранты… на подъем ВПО, реально понимаешь, что они идут куда-то, я хочу посмотреть, хоть одна копейка в Северодонецк упала… где они? …Я принимала участие в программе «Папа для Украиы»… папа собирал деньги во всего мира… я написала проект (социально-ориентированній)… на 250 тыс. долл… думаете, что кто-то обратил внимание… потом я проследила, куда пошли деньги 50-60 млн. на Украины, 2015-2016 год… я просмотрела, то приняли проекты это месяц уколов на каких-то станциях, это такая мелочь, когда я сложила по все Украине, то вопрос, а где остальные деньги??? Где эти деньги? Вот и все и потом просматрривали мы фонды благотворительные с целью помощью… но были фонды, вы получите по 6 тыс…. Мы пришли, зарегистрировались, а когда пришло время получать, то из 1500 зарегистрированных в Северодонецке, то получили всего 8 человек… т.е. отметились… и мы сделали вывод, что деньги уходят туда, откуда они приходят… подали сведения о людях, паспортные данные, а потом эти фонды исчезают… давайте искать, где эти фонды… …Я пошла в город, назначьте меня, чтобы я ходила со своей командой по городу и отслеживала, …например, повесили фонды объявление, ходить и смотреть, чтобы регистрировать эти фонды в городе… В громадскую раду меня не приглашают… городские общестенные организации все карманные, в горисполкоме они сами себе формируют эту громадскую раду» [Надія, Сєвєродонецьк]
«вхожу в областную громадскую раду, при обладминистрации… по хорошему, местная власть не дает туда пробиться… я был там, в городской громадской раде, два месяца там пробыл… одним словом коррупция… они не собираются контактировать с переселенцами, если ничего себе на карман не упадет, там ничего не будет, им не интересно… формально громадская рада есть, но там голосовать просто нельзя, приглашают своих людей, быстро по 15 минут проголосуют (по бумажкам)» [Сергій, Сєвєродонецьк]

«Як може бути єдина позиція, вона не може просто так взяти і вирішитися громадськими організаціями. Ми не можемо об’єднатися, тому що громадські організації створюються під свої інтереси, вони займаються соціальними, благодійними напрямками, створенням робочих місць і створенням соціальних підприємств» [Віра, Київ]

«У нас в Вишгороді настільки пасивні люди, що неможливо заставить підтримати якусь організацію» [Марина, Вишгород]

«З досвіду – дуже багато організацій, асоціацій. Переселенці могли знайти, кристалізувати собі якогось лідера, який би глобально об’єднав всі організації в одну силу, профспілки умовно кажучи, – це стало б рушійною силою» [Експерт, Вишгород]

«мало хто з державної влади враховує (поодинокі організації)» [Експерт, Вишгород]

«Як я, наприклад, об’єднав організації атошників в асоціацію, а у нас було чотири або п’ять організацій. Нам вдалося всі ці організації об’єднати в одну асоціацію, – зрозумілі вимоги, проблеми простіше розуміти, Це єдиний центр прийняття рішень учасників або переселенців. Хоча б по областям була, в Київській області одна. До голови якоїсь РДА, голови обласної ради, міського голови прийшла людина – це представник, який дійсно об’єднав усіх. Треба розробляти якісь покрокові дії. А коли кожен день до будь-якого чиновника приходять різні люди – жодного разу не хочу нікого образити – кажуть, я представник всіх космічних організацій, таке інше. Це трошки неправильно. Якби об’єднатися – наші чиновники найвищої ланки змушені більш детально прислуховуватися, якось сконтактувати» [Експерт, Вишгород]

ОМС – ОГС

«З досвіду – дуже багато організацій, асоціацій. Переселенці могли знайти, кристалізувати собі якогось лідера, який би глобально об’єднав всі організації в одну силу, профспілки умовно кажучи, – це стало б рушійною силою» [Експерт, Вишгород]

Між центральною владою (державою) та ОГС,

«если у них нет никаких совместных проектов, то какой им смысл взаимодействовать» [Експерт, Київ]
«мало хто з державної влади враховує (поодинокі організації)» [Експерт, Вишгород]
«приходили к нам, говорили, что мы ничего не делаем… ничего не предлагали для решения» [Експерт, Київ]
«у нас лише одна організація асоціація АТО, яка зверталася до мене. Більше до мене ніхто не звертався. Наскільки я знаю, ця асоціація працює практично з усіма. Її всі знають, з ними працюють» [Експерт, Вишгород]

РОЗДІЛ 4.

КОНЦЕПЦІЯ ЗАКОНУ ПРО ВИКУП ЖИТЛА У ВПО В УКРАЇНІ:

ПОТРЕБА В ЗАКОНІ ПРО КОМПЕНСАЦІЮ ЖИТЛА ДЛЯ ВПО:

ПОБОЮВАННЯ ТА РИЗИКИ

Чи повинна держава прийняти спеціальний закон про компенсацію збитків переселенцям, а саме – втрату можливості користуватися власним житлом? Дане питання як «популістське» (на їх думку) респонденти ВПО пов’язують з місцевими виборами (від якої політичної партії працює організація? – питають вони). Під чс обговорення Концепції Закону про викуп житла у ВПО респондентів зачепило питання про те, чи йде у нас в країні війна і взагалі, що таке війна. Виявлено, що респонденти орієнтовані поряд із вирішенням житлових проблем і на соціальну допомогу, яку очікують від держави (одне інше не виключає).

Експерти в своїх інтерв’ю наголошують, що саме держава має вирішувати державного рівня проблему: «В Законе в ВПО написано, что это государство обеспечивает их жильем, а не местные органы…» [Експерт, Сєвєродонецьк]. Вони скептично налаштовані щодо компенсації житла для ВПО:

«

я не верю даже Украины в настоящее время, что это можно я не верю сейчас этой власти, это можно было раньше ещё что-то прогнозировать даже с точки зрения безопасности» [Експерт, Сєвєродонецьк]
«Если 700 000 семей умножить на 1000 грн. которые выплачиваются как компенсация, это 700 млн. в месяц… государство тратит просто так… и опять-таки, за 1000 тыс. не снимешь жилье, за 3000 за 3-х человек ты тоже не снимешь… Но государство продолжает ему помогать… Мы сейчас живем в государстве, где идет война и 20% экономически активной территории, находятся на оккупированной территории. У государства проблема, либо строить здесь экономику, чтобы компенсировать временно утраченное, либо весь бюджет кинуть на вот-эти 1500 000 людей… тогда мы не можем в угоду 1500000 плюнуть на остальных украинцев 40000000… мы в серьезной тяжелой экономической ситуации… Может, мы должны были просто более эффективно коммуницировать… Вся помощь, которая приходила из европейских стран, она в министерство не заходила… Министерство не хотело быть в этой логистической цепочке… Мы разрабатывали методику, помогали с документами, брали ответственность, что этот регион сможет… но наша деятельность 500-600 млн. денег, распредели это на 24 региона – это капля в море. Все ушло на обладминистрации. Мы отказались от роли администрирования и поэтому смогли сэкономить средства. Доноры могли непосредственно работать с регионами, а Министерство создало такие условия и мы будем помогать мониторить эффективность использования этих средств… сама донорская организация занималась мониторингом там на месте… но мы обеспечивали мониторинг эффективности, в соответствии с теми критериями, который требовал донор… вот эта бальная система (при распределении жилья) она тоже была нами придумана… Мы за три года сделали очень много, 2016, 2017, 2018, 2019. Министерство полноценно смогло заработать в 2017 году. Если бы они так продолжали, а не хаяли… А мы сейчас посчитаем… из 120 штатного расписания фактически работает 17 человек, 10%… в Министерстве некому работать» [Експерт, Київ]

на відміну від респондентів ВПО, які вбачають в компенсації один з можливих шляхів вирішення житлової проблеми: «Відсутність компенсації, Якщо мені компенсують за втрачений будинок, то я зможу задовольнити всі мої потреби і вирішити житлове питання» [Олександр, Тернопіль]

Під час інтерв’ю були виявлені наступні побоювання та ризики у разі прийняття Закону про викуп житла у ВПО:

Економічні ризики. У чому полягає бізнес-інтерес щодо приватної нерухомості в «проблемній зоні» (з політичної і економічної сторони).	· «если буферная зона (слабоконтролируемая территория), там вообще ничего не стоит, если дом стоил 45 тыс. долл. то сейчас и 3 тыс… за него никто не даст» [Людмила, Сєвєродонецьк] · «В бюджете денег нет, а людей ВПО уже более 3000 и становится все больше и больше. Я боюсь, что у меня останутся на руках только бумаги» [Михайло, Вишгород]
Політичні ризики. Україна не визнала Росію агресором. Чи взагалі буде стягнена з Росії контрибуція? Відсутня в Україні політична воля вирішення житлових питань ВПО. Недовіра Україні як державі, недовіра до влади.	· «Вспомните родителей наших. Если нашему государству будут доверять бизнесмены, они выпустят эти ценные бумаги.. Но насколько нынешней власти бизнес доверяет» [Експерт, Сєвєродонецьк] · «(если) никто их не обеспечит – риск невыполнения обязательств государства» [Експерт, Сєвєродонецьк] · «» [Експерт, Сєвєродонецьк] · «Государство может кинуть ВПО» [Експерт, Сєвєродонецьк] · «Я також не довіряю державі. У мене питання по оцінці житла і по цим бумажкам. Якщо грошима держава розраховується, то це одна справа, а якщо бумажками – то зовсім інша» [Леонід, Тернопіль] · «Згоден з Леонідом. Яка може бути довіра до держави, яка нас кинула в 2014 році. Дайте людині гроші, а вона хай робить з ними, що захоче» [Олександр, Тернопіль] · «Доверия к власти у меня нет, ничего там не получится. Если стоимость жилья будет считать программа, то я уверен, что будут злоупотребления» [Володимир, Одеса] · «У нас страна нестабильная, один пришел – одно говорит, второй пришел – другое. Останутся только бумажки ничем не подтвержденные» [Вікторія, Вишгород]
Демографічні ризики. Більшість колишніх жителів Донецької і Луганської областей не планують повертатися після деокупації на зруйновану територію.
Щодо бізнесу	· «Якісь можна втілити для підприємців пільгові кредити» [Віра, Київ] · «Про компенсацию… я не знаю, какой бизнес бует вкладывать в жилье на оккупированной территории… Эт бред, это они взяли хорватский опыт, где часть людей выехали и не захотели возвращаться… и государство предложили хотите, мы ваше жилье выкупим… финансовые структуры обеспечивали этот выкуп… потому что те люди, которые уже выехала, они уже решили, что мы не будем возвращаться, а жилье осталось здесь… и здесь (в Хорватии) есть признанное государство, которое может своим жителям продать, которое может придумать бансковскую систему, которые будут кредитовать покупку… Риск такой, что туда уже больше никто никогда не вернется… после деоккупации» [Експерт, Київ] · «Ви сказали, що ці бумаги має викинути бізнес. Але чи будуть ці бумаги йому потрібні? І скільки часу треба чекати виплати компенсації, щоб купити своє житло? В результаті все це може перетворитися на «довгострой» – і житла не буде, і компенсації» [Олександр, Вишгород]
Ризики в методиці / механізмі компенсації. Сумніви в періоді переходу від відмови від власності до отримання виплат – в перехідний період немає власності і немає виплат на компенсацію на оренду житла.	· «Они жилье у меня выкупили, я деньги еще не получила, но уже лишаюсь выплат?» [Ольга, Сєвєродонецьк] · «Багато людей продали вже житло про це немає жодної інформації, житло, яке продано, воно в українських реєстрах на попередніх власниках числиться, як у мене, наприклад. І можуть бути чисельність шахрайства, людина може подавати на компенсацію, а потім, коли Донецьк знову приєднається до України, то будуть проблеми.. В мене на руках залишилися всі документи на житло, офіційно я власниця» [Світлана, Київ] · «Не зрозуміла методологія оцінювання житла. Це перше питання. Друге питання: яким чином держава видає сертифікати на житло? Коли мені надають цей сертифікат, забирають гроші, а житло не надають, у мене по факту на руках є лише бумажка» [Тетяна, Тернопіль] · «Я не збираюся повертатися назад, я себе тут, в Тернополі, прекрасно почуваю. Але якщо людині надали житло, а вона повертається назад, то вона має відшкодувати кошти надані державою? Я цього не розумію» [Тетяна, Тернопіль] · «Если так, то я должен сначала отказаться от жилья там, потом придет кто-то другой к власти, и все поменяется. А я останусь без жилья» [Владимир, Вишгород]
Документальне оформлення події	· «писали какие-то заявления, в которых требовалось указать что Россия – агресссор… мне никто по голове не надает?, если я это напишу… мне сказали, что я могу получить 50 тыс. евро, если это напишу… хотела бы узнать, кто получает деньги, хоть сто гривень…. Когда матери сделали операцию, соседи собрали 1500 грн…. и макароны, масло от Фондов спасли. Я обращалась в фонды… там сказали, знаете сколько таких как вы» [Марина, Сєвєродонецьк] · «Вони тобі не дадуть документи, що там у тебе викупили, або воно кудись дінуться» [Микола, Київ] · «Держава має чітко прописати продаж по українським законом… Багато хто не може й досі донести, що це зруйноване житло… держава має чітко все прописати, це має бути продаж з документами… а там треба акти віж пожежної інспекції, що будинок згорів від снаряду» [Микола, Київ] · «Я просто писала довіреність і все, і мені не подобається, що воно все ще числиться на мені, тому що коли мені скажуть, що це твоє, щоб я не платила податки, бо продажі йдуть на довірі» [Віра, Київ]
Корупція	· «Суд місцевий прийме рішення тоді, коли туди щось занесеш, корупція» [Микола, Київ]
Тимчасові ризики. Тривала окупація. Коли буде стягнена з Росії контрибуція.	· Ощадбанк який дає кредити під 10% першого внеску, а працює лише з одним забудовником…
Питання конфіденційності події	· «вот вы отказались, а там (на оккупированной территории) стало известно (из баз получается) – как можно верить тем людям, которые сейчас там (на оккупированной территории), если они и так (могут) заходить… в квартиры» [Експерт, Сєвєродонецьк]

ВИСНОВКИ

Дослідженням було констатовано, що стан вирішення проблеми з житлом у ВПО є вкрай незадовільним. Були визначені фактори, що блокують вирішення житлового питання, а саме:

недостатня кількість коштів на відповідні програми, що затверджені урядом;
брак інформації і прозорості щодо існуючих програм;
інертність державних органів влади;
брак відповідних законодавчих норм.

Метафори щодо проблем житла ВПО та Експерти здебільшого описують через актуальність, масштаб проблеми, інституційну та особисту відповідальність за те, що відбувається, вплив та наслідки проблеми. Здебільшого метафори респондентів та Експертів описують бездіяльність держави.

Сфери, чутливі до дискримінації ВПО. Дискримінація зі слів значної більшості респондентів дорівнюється представниками ВПО як ненадання, або надання з перешкодами вигід (вимоги надати документи з непідконтрольних територій, затребуваність додаткової ідентифікації через вимогу надати додаткові документи, які не вимагаються від жителів інших областей) «з боку держави та місцевої влади», а також образливе ставлення представників влади різного рівня, в тому числі тих, які безпосередньо контактують з переселенцями, із прямим та непрямим звинувачення їх в ситуації на Сході. Таке ставлення змушує деяких переселенців з Донецької та Луганської областей приховувати свою належність до певного регіону. Загострене відчуття образи та неналежне надання державних послуг також спонукає респондентів сприймати прояви людської злості, але здебільшого зневаги, а також неетичного поводження на робочому місці деяких представників органів влади та установ з надання державних послуг як дискримінацію з боку держави. В даному випадку слід говорити про недбайливе виконання дотримання етики держслужбовця та неналежне виконання послуг, на яке не вплинула держава, а, навпаки, своїм ігноруванням непрямо підтримала таку «скриту» дискримінації по відношенню до ВПО

Говорити про державну політику, яка цілеспрямовано та прямо спрямована на дискримінацію жителів Донецької та Луганської областей, чи навряд можна, але ігнорування державою цієї проблеми, в т.ч. представниками влади та установ з надання державних послуг, може трактуватися як прояв такої дискримінації.

Цікаве зауваження деяких (абсолютно нечисельних) респондентів про відсутність відчуття у них дискримінації, пояснюючи, що ця ситуація просто відображає ставлення членів приймаючих громад «до інакшості» жителів Донецької та Луганської областей.

Причини дискримінації зі слів респондентів (з боку членів приймаючих громад) це:

недовіра /підозрілість апріорі/ острах щодо надійності орендаря-переселенця / працівника-переселенця через існуючий міф, що саме жителі Донецької та Луганської областей «позвали русский мир», перенесення відповідальності за початок окупації на переселенців;
упереджене ставлення представників приймаючих громад до «інших», які «понаїхали», в т.ч. із трансляцією такого ставлення на робоче місце;
ризик профілю жителів Донецької та Луганської областей серед представників місцевих громад мав негативні оцінки через відсутність постійного місця проживання, неформального статусу «перекати поле»;
прецеденти з деякими переселенцями щодо оплати за житло, коли стосувалося матеріальної відповідальності на роботі;
ментальні відмінності, – чим далі від Донецької та Луганської областей, тим більше це мало/має вплив;
зубожіння / неплатіжездатність переселенців, оскільки вони змушені були раптово залишити домівки.

Прояви дискримінації здебільшого відчуваються респондентами під час оренди житла у представників приймаючої громади та при отриманні послуг у здебільшого державних установах, в сфері освіти, під час працевлаштування, звернення до органів влади по допомогу, відсутність виборчих прав (на момент проведення дослідження). Але найчисельніші випадки відчуття дискримінації – під час отримання державних послуг: оренда житла, відносини з місцевими жителями, отримання послуг / нотаріус, отримання послуг / ЦНАП / паспортний стіл, отримання послуг / податкова інспекція, отримання послуг / Пенсійний фонд, отримання послуг / органи соціального захисту, освіта / ВНЗ / школи / дитячі садки, поліція, працевлаштування, отримання допомоги / державні та місцеві органи влади, виборчі права / представництво в органах влади.

Чинники адаптації ВПО до життя у приймаючій громаді. Продовжуючи тему утиску прав та зневаги до ВПО з боку представників приймаючих громад та державних установ, зазначимо, що така, навіть і непряма дискримінація, суттєво гальмує адаптацію, й інтеграцію ВПО до приймаючих громад. Це створює напружений, конфліктний стан в суспільстві та державі в цілому. Така ситуації здебільшого спостерігалася та відчувалася респондентами в 2014 – 2017 рр. Наразі негативна тенденція ставлення до ВПО майже нівельована. Тим не менш, окрім непрямих дискримінаційних проявів визначимо чинники, що продовжують стримувати адаптацію ВПО до життя у приймаючих громадах. Найголовніші чинники – матеріальний – відсутність власного житла як базової потреби людини, а також психологічний чинники, а також інші. Всі тісно вони пов’язані між собою:

можливості особистісного розвитку;
матеріальні чинники – відсутність власного житла;
відсутність політичної волі місцевої влади;
соціальні чинники – розірваність соціальних / сімейних зв’язків, недоброзичливість / образи / цькування з боку представників громади (жителі, влада, бізнес, ЗМІ);
гальмування активності стан та довге очікування, коли все повернеться назад (фрустрація);
професійні – зміна робочого місця, професії;
просторові – зміна місця проживання – типу населеного пункту, величини населеного пункту;
культурні – зміна устоїв та традиції цього населеного пункту.

Уточнення потреб ВПО у житлі. Уточнюючи потреби у житлі, респонденти здебільшого робили висновки, виходячи з умов проживання (важливо зберегти родинні зв’язки) – щоб родина жила разом; поряд з роботою / транспортом / лікарнею тощо, а також виходячи із норм проживання, а саме кількості квадратних метрів на одну людину. Респонденти здебільшого не демонструють бажання відтворювати контури свого житла в Донецькій та Луганській областях. Головним для майже всіх респондентів – мати власне житло, окрім декількох жінок ВПО літнього віку, які мріють про повернення додому.

Спроможність ВПО до прийняття рішень через активність. «Менші міста – більша спроможність: сто людей безпорадні, якщо вони роз’єднані». Щонайменше в три рази активізм (соціальний та економічний) як ресурс ВПО виявився, на думку респондентів, недостатньо використаним для підсилення ефективності дій держави у вирішенні житлових проблем ВПО. Лідери-представники ОГС серед ВПО, безумовно, є. Але активізм, адвокасі діяльність, спрямована на вирішення житлових проблем ВПО, вочевидь, заслабка.

Житлова проблема не є однозначно «житловою», оскільки проблема лежить глибше і уходить корнями у правове поле таких визначень як «статус окупованих територій», «війна», «агресор», «статус ВПО» тощо.

«Де тісно, там чесно; де розрізнено, там слізно: менші міста – більша спроможність». ВПО з міста Тернопіль демонструють найбільшу оцінку їх спроможності вирішувати житлову проблему ВПО, не дивлячись на незначну у порівнянні з іншими містами кількість ВПО в місті і, власне, практичної відсутності реалізованих житлових програм, за поодиноким виключенням. Такий показник сформовано не лише через високу самооцінку активності самих ВПО (власне, так як і у Вишгороді), але й через вищий рівень організаційної взаємодії ОГС між собою та владою. Звісно, що слід враховувати особливості міст, в яких проводилися фокус-групи, а саме розмір міста, кількість ВПО, якість ВПО (за професіональною спрямованістю, зайнятістю, мобільністю тощо), кількість реалізованих програм по житлу в місті, ставлення влади до будь-яких проблем ВПО, згуртованість ВПО, наявність громадського активізму серед ВПО, особливо тих, хто був запрошений до участі в ФГД тощо.

«Справа допомоги потопаючим – справа рук самих потопаючих»: підтримка з боку ОГС, які працюють над вирішенням житлових проблем для ВПО та держави, є, але вона незначна. Самооцінка ВПО активної життєвої позиції (внутрішнього потенціалу) – соціальної та економічної активності, а також адаптованості до життя в приймаючих громадах – має достатній рівень для формування спроможності. З іншого боку, оцінка організаційної активності з боку «своїх» організацій, які представляють інтереси ВПО, – втричі менша за індивідуальну активність. Рівень послуг держави в сфері забезпечення ВПО доступним житлом вкрай низький, в тому числі через низьку адвокаційну діяльність ОГС, які координують житлові програми для ВПО.

Такі розриви в трьох складових спроможності ВПО вирішити житлову проблему лежать у неспроможності ОГС відповідного напрямку діяльності використати потенціал ВПО для підсилення результативності та ефективності всіх дій з боку держави.

ВПО демонструють особисту активність, що говорить про здебільше індивідуальне вирішення власних житлових проблем, аніж на рівні профільних організацій громадянського суспільства та держави.

Шляхи задоволення потреб: можливості та обмеження. Можливості у переселенців придбати житло занадто слабкі. За плечима переселенців – члени родини, в т.ч. літні люди та діти, які потребують особливий догляд та додаткові фінанси. Фінанси та умови кредитування (низька заробітна плата, подвійне навантаження – платити оренду та сплачувати кредитні зобов’язання, відсутність у багатьох стартового капіталу) – чи не найсильніші фактори, які впливають на можливість ВПО задовольнити свої потреби у житлі, а також – невирішеність із житлом на окупованій території (відсутність компенсації за втрачену можливість користуватися житлом (компенсація житла, яке залишилось на окупованих територіях), низькі ціни на житло на окупованих територіях, складнощі в підготовці документів для продажу нерухомості на окупованих територіях).

Фактори, які є важливими для задоволення потреб в житлі:

члени родини, в т.ч. діти, які потребують особливий догляд;
фінансовий стан (основний стабільний заробіток, відсутність стартового капіталу, наявність стабільної роботи);
невирішеність із житлом на окупованій території;
умови кредитування;
стабільність економічної та політичної ситуації в країні.

У проблеми надання житла внутрішньо переміщеним особам є три напрямки можливого рішення. Це – пільгове кредитування; компенсація за рахунок бюджету частини вартості придбаного житла і, нарешті, будівництво соціального житла. Наші колеги в Харкові і Дніпрі більше використовують перші два, тобто приватник будує житло, держава бере участь у компенсації за кредитами або пайову участь. Ми ж розробили програму, де передбачені всі три вищеназвані механізму. Основна проблема – законодавча: потрібно юридично врегулювати повноваження органів місцевого самоврядування та питання черговості для ВПЛ. Найчастіше вони вже мають житло на території, тимчасово непідконтрольною Україні, і прописані там. Так що виникають проблеми з їх постановкою на чергу для отримання квартири в новому місті проживання », – повідомив в лютому минулого року перший заступник Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Роман Власенко.

ЖИТЛОВІ ПРОГРАМИ ДЛЯ ВПО

Поінформованість ВПО про житлові програми. Респонденти поінформовані про житлові програми поверхнево. Канали такого інформування – здебільшого т.з. сарафанне радіо та тематичні групи в соціальних мережах (Фейсбук, ВКонтакте). Усі програми сприймаються переселенцями позитивно більш-менш, але з недовірою. Важливими є розумна прийнятність умов погашення кредиту / компенсації, оскільки респонденти розраховують в основному на власні сили. Отже, затребуваними програмами для забезпечення ВПО житлом є пільгове кредитування до 7% річних, компенсація за рахунок бюджету та інших фондів процентів по кредиту, будівництво / реконструкція соціального житла, відновлення покинутих будинків / квартир / дач, а також кооперативне будівництво, і, звісно, пільгове кредитування. Важливим є кооперативне будівництво кооперативами, створеними ВПО.

Актуальні шляхи забезпечення ВПО житлом. Алгоритм для уможливлювання потрапити до однієї з програм щодо забезпечення житлом ВПО – бути напоготові взяти участь в держаних програмах, а це означає стояти в черзі, відслідковувати квартири для купівлі, слідкувати за офіційними ресурсами, які інформують про наявність виділення бюджетних коштів на програми. Тобто, мати алгоритм дій. Далі – мати гарне здоров’я, стабільний дохід, декілька каналів доходу і готовність виконувати фінансові зобов’язання по Програмі. Отже, Шляхи забезпечення ВПО житлом респонденти бачуть такі:

треба мати стартовий капітал не менше 4000 долл., 10000 долл.;
знайти квартиру на вторинному ринку і чекати, поки програма запрацює;
звернутися по пільгове кредитування під 3-7%;
оформити розстрочку;
чекати на компенсацію житла від держави;
соціальне житло посилити;
соціальне житло оформити, а потім його викупити;
забудовник має виділяти 5-6 квартир під соціальне житло;
знайти літню людину та доглядати за нею із можливістю отримати спадщину;
вмотивувати міські ради на участь в житлових програмах для ВПО в умовах децентралізації використати нові для громад соціальні об’єкти для реконструкції під житло;
зробити інвентаризацію гуртожитків, які залишилися на балансі міст;
нічого не робити, бо це неможливо;
працювати;
купити самому;
розробити нові механізми постановки в черг ВПО.

Концепція Закону про викуп житла у ВПО в Україні. Потреба в Законі про компенсацію житла для ВПО: побоювання та ризики. Чи повинна держава прийняти спеціальний закон про компенсацію збитків переселенцям, а саме – втрату можливості користуватися власним житлом? Дане питання як «популістське» (на їх думку) респонденти ВПО пов’язують з місцевими виборами (від якої політичної партії працює організація? – питають вони). Під час обговорення Концепції Закону про викуп житла у ВПО респондентів зачепило питання про те, чи йде у нас в країні війна і взагалі, що таке війна. Виявлено, що респонденти орієнтовані поряд із вирішенням житлових проблем і на соціальну допомогу, яку очікують від держави (одне інше не виключає).

Експерти в своїх інтерв’ю наголошують, що саме держава має вирішувати державного рівня проблему. Вони скептично налаштовані щодо компенсації житла для ВПО на відміну від респондентів ВПО, які вбачають в компенсації один з можливих шляхів вирішення житлової проблеми:

Під час інтерв’ю були виявлені наступні побоювання та ризики у разі прийняття Закону про викуп житла у ВПО:

Економічні ризики. У чому полягає бізнес-інтерес щодо приватної нерухомості в «проблемній зоні» (з політичної і економічної сторони). Як мотивувати представників бізнесу купувати цінні папери?
Політичні ризики. Україна не визнала Росію агресором. Чи взагалі буде стягнена з Росії контрибуція? Відсутня в Україні політична воля вирішення житлових питань ВПО. Недовіра Україні як державі, недовіра до влади.
Демографічні ризики. Більшість колишніх жителів Донецької і Луганської областей не планують повертатися після деокупації на зруйновану територію.
Ризики в методиці / механізмі компенсації. Сумніви в перехідному періоді від відмови від власності до отримання виплат – в перехідний період немає власності і немає виплат на компенсацію на оренду житла.
Документальне оформлення події.
Корупція в підрахунках вартості житла тощо.
Питання конфіденційності події на окупованих територій (щоб не стався прецедент насильного відчуження нерухомості).

Думка ВПО про своє життя без житла

Менші міста – більша спроможність: сто людей безпорадні, якщо вони роз’єднані

Лідери-представники ОГС серед ВПО, безумовно, є. Але активізм, адвокасі діяльність, спрямована на вирішення житлових проблем ВПО – вочевидь, заслабка:

«У нас в Вишгороді настільки пасивні люди, що неможливо заставить підтримати якусь організацію» [Марина, Вишгород]

«мало хто з державної влади враховує (поодинокі організації)» [Експерт, Вишгород]

«Є однорідність, є центри впливу, є люди різної активності, але ця активність не є такою виразною» [Експерт, Тернопіль]

Рисунок 1.

Спроможність ВПО вирішувати житлову проблему за самооцінкою ВПО, по містам

Де тісно, там чесно; де розрізнено, там слізно: менші міста – більша спроможність.

Спроможність ВПО вирішувати житлову проблему за самооцінкою респондентів ВПО на різних рівнях взаємодії виглядає натупним чином (рисунок 3):

рівень активності ВПО – 5,7

рівень взаємодії між ВПО, ОГС, владою – 2,0

результат стосовно вирішення житлових проблем ВПО – 1,52

Сколько в среднем стоит квартира – 500 тысяч и… 700 тысяч (семей ВПО) 350 000 000 000, это треть… где ты возьмешь эти деньги [Експерт, Київ]

Історія. Тернопіль

Історія. Вишгород

ВПО

Між центральною владою (державою) та ОГС,

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Новини

Заходи

Останні коментарі